З 16 липня 2026 року Міністерство цифрової трансформації очолює Оксана Ферчук. До переходу в Мінцифри Ферчук працювала в Міністерстві оборони: будувала IT-вертикаль у Силах оборони — систему цифрових фахівців від рівня батальйону до Генштабу. Також вона має досвід роботи в різних галузях економіки та бізнесу.
AIN поговорив з Оксаною Ферчук про пріоритетні задачі Мінцифри, серед яких — сталий звʼязок під час блекаутів і підтримка Defense-галузі, команда міністерства, статус Brave1 та антикорупційну складову диджиталізації.
Що відомо про нову міністерку цифрової трансформації Оксану Ферчук і як оцінюють її роботу?
Розкажіть про своє призначення: який досвід, на вашу думку, найбільше стане в пригоді на посаді очільниці Мінцифри.
Перше — великий досвід роботи в різних галузях економіки, у бізнесі. Перші 10 років моєї професійної кар’єри — це телеком. Далі — робота із супутниковими технологіями: було платне супутникове телебачення, потім телебачення через IP, через інтернет.
Наступний блок досвіду стосується логістичних операторів, дистриб’юторів і логістики.
І після логістики — вісім років роботи в продуктовому IT, де був досвід роботи з електронним урядуванням, участь у реформі і в роботі майданчиків Prozorro, створення сучасної ERP-системи, її впровадження.
Мій досвід завжди поєднував онлайн і офлайн. Завжди вважала це перевагою — можливість порівняти абсолютно різні галузі та спробувати інструменти з різних галузей у нових напрямках.
До 2022 року я не планувала працювати на державу. Але щиро вважаю, що за повномасштабної війни професійні лідери повинні думати, як спрямувати свої зусилля, знання та навички на перебудову держави і, попри складний безпековий контекст і війну, розвивати її.
Чотири роки роботи в Міністерстві оборони — це досвід роботи, який мені теж зараз стане в пригоді. Я починаю не з абсолютно чистого аркуша, а з розумінням того, як працює ця екосистема. Думаю, що зараз я краще підготовлена до цієї задачі [ніж на початку повномасштабної війни].
Підсумуймо вашу роботу в Міноборони: які ключові досягнення ви можете виділити?
Це розвиток цифрових трансформацій і цифровізації за напрямом логістики. Зокрема, робота з декількома системами: цифровізація процесів постачання міжнародної допомоги, обліку міжнародної допомоги, повноцінного логістичного обліку та логістичних процесів.
Також впровадження систем у медичному сегменті: медична інформаційна система, електронна первинна медична картка.
Нам вдалося за цей період у напрямку медицини підняти екосистему рішень, яка зараз супроводжує нашого бійця, зокрема і під час поранення.
Далі був великий блок робіт, пов’язаний з інформаційними системами й автоматизацією обліку військових.
Це система обліку особового складу «Імпульс», її впровадження, розвиток і використання як базового рівня збору інформації про військовослужбовців.
І останній великий проєкт — це запуск реєстру військовослужбовців, який якраз базується на інформації, яку ми збираємо з «Імпульсу», і який дасть можливість далі надавати послуги, документи, інформацію через «Армію+» військовослужбовцям.
Також можна згадати розвиток цифрових відстрочок у «Резерв+» на базі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». У листопаді 2025 року ми запустили автоматичне продовження відстрочок для тих категорій, чиї підстави держава може підтвердити через реєстри. Людям більше не потрібно повторно подавати документи чи стояти в чергах — система сама перевіряє актуальність підстави та продовжує відстрочку. Це прискорює процес із днів до хвилин та унеможливлює будь-які непрозорі дії.
Ключова реформа, яку ми запустили в Міноборони спільно з Генеральним штабом , — це впровадження посад CDTO в Міністерстві оборони, Генштабі, в усіх командуваннях на оперативному і тактичному рівнях Збройних сил України. На сьогодні близько 2000 посад цифрових офіцерів або посад цифрової трансформації — активно залучаються кандидати на ці посади. Це повинно пришвидшити цифровізацію на рівні корпусів, бригад, командувань.
Інструменти цифровізації, крім пришвидшення процесів, мають унеможливити чи принаймні значно знизити корупцію. Я говорила з кількома людьми, які знайомі з вами і вашою роботою. Серед ваших позитивних рис, крім hard skills, вони відзначали абсолютну нетерпимість до корупції.
Мінцифра в цьому контексті теж є міністерством, яке менше за інші згадувалося в корупційних скандалах, на відміну від Міноборони з попередніми очільниками. Як ви плануєте надалі зберігати антикорупційне реноме міністерства, забезпечувати прозорість процесів тощо?
Мені здається, що це сутність цифрової трансформації. Оцифровуючи, прибираючи людину з процесу, ми, по-перше, спрощуємо процеси, а по-друге, прибираємо людський фактор.
Тому в самій сутності цифрової трансформації, оцифрування сервісів, завжди будуть прозорість і зменшення ризику корупції.
Також мені дуже приємно, що ви підмітили ці риси, це дійсно одна з важливих моїх цінностей як людини.
І тому я впевнена, що цю цінність буду далі нести в новій команді. Тим більше, що це повністю збігається з мандатом і тим напрямом роботи, за який відповідає Міністерство цифрової трансформації, а тепер і я з командою.
До слова про команду. У вас зараз налагоджена співпраця з колишнім виконувачем обов’язків очільника Мінцифри Олександром Борняковим, який зараз є вашим радником.
Він казав, що процес передачі роботи дуже тривалий, оскільки це велике міністерство. Які проєкти ще не закінчені попереднім керівництвом і які ви плануєте завершити до кінця цього року? Що зараз у пріоритеті?
Кількість проєктів дуже велика. Я не зможу їх усі назвати. Радше спробую сформулювати п’ять пріоритетів.
Ми з командою переглянули стратегічні цілі і зупинилися на основних пріоритетах:
- Перший пріоритет — це цифрова інфраструктура, її розвиток і стійкість у проходженні осінньо-зимового сезону. Йдеться про про стабільність мобільного зв’язку та можливість забезпечувати його навіть в умовах блекауту або можливість забезпечувати зв’язок за технологією Direct to Cell навіть за відсутності мобільного зв’язку.
- Уже зараз активно плануємо мотивувати українців підключатися до xPON, яка дозволить бути на зв’язку, споживати сервіси, отримувати інформаційний контент навіть в умовах блекауту. Також нам треба думати про сучасні засоби телеком-сервісів. І тому 5G. Ви, мабуть, бачили, що ми продовжуємо розвиток і запустили Бородянку, Київ. Зараз чекаємо на запуск в Одесі. Думаємо над підготовкою конкурсу на частоти для мобільних операторів. Тому інфраструктура, її надійність, її збереження і сучасний розвиток — дуже важливі.
- Другий пріоритет — послуги для громадян. Це в основному стосується послуг у «Дії».
Є заплановані сервіси, які будемо стартувати до кінця року. Є пакет сервісів, які заплановані і зараз стартують ще до початку навчального року.
Ми хотіли б швидше цифровізувати й додавати послуги і до кінця року спробувати надання послуг у проактивному форматі. Послуги на базі штучного інтелекту, коли ми знаємо про статус людини, знаємо, які послуги їй доступні, і пропонуємо спробувати або вибрати ту чи іншу послугу.
Це новий перспективний напрямок. Подивимося, наскільки він сподобається українцям, наскільки ми зможемо його далі активно просувати. Він також теоретично зможе підвищити швидкість запуску нових сервісів, що теж є нашою метою. Бо наша експертна оцінка каже, що ми приблизно впоралися із завданням цифровізації десь на 50%. Тобто ще половина роботи попереду. І хотілося б її зробити швидше. - Третій пріоритет — це послуги для бізнесу. І тут дуже важливий напрямок — стабільність і розвиток «Дія.City». Уже провели перші зустрічі з асоціаціями, з членами асоціацій. Розмовляємо з IT-спільнотою.
Основний запит від колег — це стабільність і передбачуваність нашої співпраці. Запланували до кінця року запуск законодавчої рамки для проєкту «Дія.City Invest». Хочемо надати можливість спрощеного, пришвидшеного інвестування в нашу екосистему стартапів та активно розвивати цю систему не тільки в Defense-напрямку, а і в напрямку dual use продуктів. - Четвертий пріоритет — пришвидшення розвитку проєктів і продуктів на базі штучного інтелекту. Ми хотіли б за 2027 рік суттєво підняти Україну в рейтингу готовності до споживання послуг штучного інтелекту.
Для цього, на мій погляд, є всі передумови. Є наша спеціальна суверенна інфраструктура, яка вже налаштована і доступна для використання, зокрема в публічному секторі, для тестування і запуску ШІ-послуг.
Є перші послуги, які ми хотіли б почати надавати іншим міністерствам. Наприклад, натреновані ШІ-агенти, які будуть спрощувати і пришвидшувати роботу служби відповідей на питання користувачів. Є інструменти на базі штучного інтелекту, які спрощуватимуть нам підготовку і гармонізацію законодавства між нами і Європейським Союзом. Тут очікуємо декілька пілотів або декілька нових сервісів, які будуть показувати, наскільки публічний і комерційний сектори готові до активного використання ШІ-продуктів. - П’ятий пріоритет історично склався — допомога Силам оборони. І тут два великі вектори.
Перший вектор — робота й розширення ефективності екосистеми Brave1. Ця робота проводиться у співпраці з Міністерством оборони. Ефективність цієї системи говорить сама за себе: кількість стартапів, продуктів та інвестицій, які наші стартапи вже залучили після того, як прийшли через екосистему Brave1, показують, наскільки це успішний досвід.
Другий вектор у роботі із Силами оборони полягатиме в синхронізації та побудові повністю цифрового шляху. Ми хочемо, щоб людина від статусу військовозобов’язаного могла повністю в цифровому форматі прозоро перейти у статус військового. Як військовий, за допомогою реєстру, застосунку «Армія+» та інших продуктів отримувати цифрові послуги — так само, як цивільні громадяни отримують цифрові послуги через «Дію».
І наступна наша задача — оцифрувати всі дані людини, яка повернулася після служби до цивільного життя вже в статусі ветерана, передати ці дані до системи Мінветеранів, щоб людина отримувала необхідні послуги та пільги.
Це великий пріоритет. Буду докладати багато зусиль, щоб ця екосистема, цей шлях склався якомога швидше.
Щодо Brave1. Олександр Борняков приблизно рік тому казав, що кластер може перейти в підпорядкування Міноборони. Який зараз у Brave1 статус?
Brave1 та Український фонд стартапів залишаються в системі управління Міністерства цифрової трансформації.
Робота по Brave1 потребуватиме великої координації з Міністерством оборони і з іншими Силами оборони. Тому співпраця буде на максимально високому рівні.
Водночас управління, бюджетування — усі ці процеси залишаються з нами, в Мінцифри.
Тут у нас є, на мій погляд, хороше рішення. Я попросила Олександра Борнякова залишитися моїм радником, і він прийняв цю пропозицію. Також ми його від Мінцифри делегували в Наглядову раду Brave1.
На сьогодні Олександр уже очолив Наглядову раду Brave1, що буде додатково забезпечувати стабільність, розвиток і незмінність вектору співпраці з Міноборони, співпраці з Генеральним штабом на посилення цієї екосистеми, кількості та якості продуктів, які народжує ця екосистема.
Гранти на ШІ, нові підходи до захищеного зв’язку, лазерна зброя. Інтервʼю з новим очільником Наглядової ради Brave1 Олександром Борняковим
Як ви зараз комунікуєте з нардепом і головою фінансового комітету ВР Гетманцевим, який критикував низку проєктів Мінцифри?
Ми — IT-спільнота. В IT-спільноті прийнято будь-які нові процеси починати з відкритого аркуша.
Ми вже зустрілися з головою податкового комітету [Гетманцевим] і обговорили проєкти, які перебувають у роботі в Міністерстві цифрової трансформації.
Це, безперечно, еАкциз і робота щодо нормалізації й трансформації сектору грального бізнесу. Ми домовилися про співпрацю в цьому напрямку: будемо координуватися та зустрічатися разом із бізнесом і дивитися на вплив, який бачимо як результат наших трансформацій.
Перша така зустріч за проєктом еАкциз уже відбулася на базі Європейської Бізнес Асоціації.
Тому налаштовані на кооперацію. Зараз бачу всі передумови для нормального конструктивного процесу. Сподіваюся, що він буде далі розвиватися в такому ж ключі.
Борняков подав до суду на Гетманцева для захисту честі, гідності та ділової репутації. AIN дізнався позиції сторін
Олександр Борняков також зазначав, що ви занурилися у великий масштабний проєкт еАкциз, який починало розробляти ще попереднє керівництво Мінцифри. Розкажіть, будь ласка, які вже є нові напрацювання та чи змінилися дедлайни щодо запуску?
Дійсно, ми занурилися в цей проєкт одними з перших і зробили зріз статусу на поточний момент.
Проєкт дуже амбітний і корисний, він поєднує трансформацію одразу двох галузей економіки — тютюнової та алкогольної індустрій.
Європейський досвід запуску таких проєтів одразу на дві категорії відсутній. У Європі запущена, трансформована та переведена в цифровий формат тільки тютюнова індустрія.
Тому ми зараз як країна взяли на себе дуже складні й об’ємні зобов’язання. Обговорили з бізнесом і запропонували податковому комітету перенести терміни впровадження з листопада 2026-го на липень 2027 року.
Ми не просто переносимо дати, а плануватимемо покроковий етап занурення економічних операторів у тестування продукту, побудову інтеграції з цим продуктом, щоб на початку липня увійти в цю реформу з повністю підготовленим ринковим сегментом.
Я нагадаю, що сьогодні в тютюновій та алкогольній індустріях нам треба вибудувати роботу в цифровому форматі з 84 000 економічних операторів.
Оператори повинні знати про реформу, зайти в систему, зареєструватися, протестувати систему. Великі повинні інтегрувати свої системи із системою електронного акцизу. І це все потребує кропіткої роботи як онлайн, так і офлайн, і потребує часу.
Тому тут домовилися з економічними операторами побудувати карту впровадження. Я попросила їхньої допомоги в залученні дистриб’юторів, середніх і малих гравців на цьому ринку. І разом будемо рухати цю реформу до запуску в липні наступного року.
Ви казали про важливість зв’язку. Серед пріоритетів Мінцифри було забезпечення доступу до інтернету та зв’язку під час блекаутів. У яких містах ситуація зараз найгірша? Київ, наприклад, кілька років тому був серед аутсайдерів за поширеністю xPON-провайдерів, хоч це і велике місто. Де ситуація критична і потребує першочергового покращення?
Ситуація в Києві змінюється, але не так швидко, як нам би хотілося. Він не є лідером за поширенням цієї технології, але є лідером за населенням. Тому будемо з цим працювати окремо.
Щоб розуміти ситуацію з поширенням мереж, ми запланували додати в застосунок «Дія» карту з покриттям, щоб можна було зрозуміти, в яких містах, у яких районах ця технологія вже присутня.
У «Дії» створять національну мапу енергонезалежного інтернету
Плануємо активно спонукати українців переключатися на цю технологію вже зараз, у комфортних умовах. Під час реальних блекаутів зростають черги, а можливості операторів із підключення — це фізичний процес — не збільшуються так карколомно.
І тому наше завдання зараз — спонукати людей переключитися до настання форс-мажорних умов.
Також погана ситуація з покриттям у містах, близьких до лінії фронту. Вони масово потерпають від ударів, що пошкоджують оптоволоконні лінії, і потребують додаткової допомоги щодо їх поновлення, щоб населення цих міст і регіонів залишалося на зв’язку.
Це теж взяли як окрему задачу. Будемо думати, яким чином забезпечити їх матеріалами для швидкого відновлення, і будемо рекомендувати трохи змінювати підхід щодо поновлення таких мереж.
Це одна справа — відреставрувати або полагодити пошкоджену мережу, не знаю, в Івано-Франківську. Інша справа — зробити це в Херсоні. Рівень безпеки різний, можливості різні.
Тому це складне завдання, але його все одно треба вирішувати разом із місцевими громадами, а в деяких містах уже навіть разом із військовими.
Часто після зміни керівника або керівниці частково змінюється і команда. Яка зараз ситуація в Мінцифри? Можливо, у вас уже є потенційні кадрові призначення, про які можете говорити? Чи залишається ключова команда?
Ключова команда заступників міністра працює зі мною. Я позитивно вражена професійним рівнем і сфокусованістю команди на конкретних проєктах і задачах.
Зараз триває період адаптації та злагодження наших щоденних рутинних процесів. Тому ніяких змін не планую. Планую працювати з командою в ефективному форматі далі.
Депутати просять премʼєра Корецького пояснити призначення глави Мінцифри без обговорення в комітеті
За даними порталу: ain.ua