Український сектор оборонних технологій, або Defense Tech, з 2014 року став одним із визначальних факторів оборони та незалежності України.
У 2025 році команда AIN презентувала дослідження української оборонної промисловості, де співрозмовники називали цю галузь “new black” і прогнозували, що український бізнес, який створює оборонні рішення, зможе стати рушієм мирної економіки країни у повоєнний час.
Проте, до 2014 року український оборонний сектор рідко розглядали як технологічний, а військові рішення частіше купували за кордоном, ніж в Україні.
Тож як українські технології, зброя, інженери та IT-рішення змінилися за останні роки? До 35-ї річниці відновлення незалежності України підготували головні факти та події, які демонструють прогрес вітчизняного Defense Tech з 1991 року до сьогодні.
Знезброєння та зменшення армії
Після розпаду СРСР у 1991 році Україна успадкувала не лише значний арсенал техніки, але й третій за величиною ядерний арсенал у світі, що включав 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.
- У 1992 році Україна ратифікувала Договір про звичайні збройні сили в Європі, який обмежував кількість військової техніки та озброєння.
- У грудні 1994 року, під міжнародним тиском, Україна підписала Будапештський меморандум, який мав гарантувати безпеку від США, Великої Британії та росії в обмін на відмову від ядерної зброї.
60-й стратегічний бомбардувальник Ту-22М, ліквідований 27 січня 2007 року на авіабазі «Полтава» в рамках відмови від ядерної зброї. Фото АрміяІнформ
Чисельність ЗСУ також скорочувалася. За каденції президента Віктора Януковича армія досягла найнижчої позначки: на кінець 2013 року, перед російським вторгненням, у Збройних силах служило 165,5 тисячі осіб, з них близько 120 тисяч – військовослужбовці.
Новий етап української оборони
Ситуація кардинально змінилася у 2014 році з початком російсько-української війни. Станом на 2025 рік в Україні тисячі компаній розробляли продукти у сфері Defense Tech. З них 240 були публічними і мали рівень TRL7 (що означає стабільний продукт з перевіреною архітектурою, успішним пілотним запуском з реальним замовником, звітом про польові випробування та готовністю до масштабування). 222 з цих компаній були засновані між 2014 та 2025 роками.
Найбільший сплеск заснування нових компаній спостерігався у 2023 році, наступного року після повномасштабного вторгнення росії, що стало початком нового етапу української оборони.
Інвестиції в оборону: куди йде приватний капітал
Згідно з дослідженням AIN, у 2023 році компанії залучили $3,7 млн інвестицій, тоді як у 2024 році ця сума зросла більш ніж учотири рази – до $16,4 млн. У 2025 році українські оборонні стартапи залучили понад $105 млн венчурних та ангельських інвестицій, за даними Brave1.
Серед значних інвестицій 2026 року – раунд оборонно-технологічної компанії UForce, виробника морських дронів MAGURA, які використовувалися в операціях у Чорному морі для знищення російських кораблів.
Морський дрон MAGURA, фото ГУР
Компанія залучила $50 млн інвестицій з оцінкою понад $1 млрд, отримавши статус “єдинорога”. Раунд фінансували фонди Shield Capital та Lakestar за участі Ballistic Ventures.
Українські оборонні компанії також активно шукали інші джерела фінансування. Наприклад, у березні 2026 року розробник програмного забезпечення на основі штучного інтелекту для дронових зграй Swarmer вийшов на біржу Nasdaq під тікером SWMR. Це стало першим випадком виходу української компанії в сфері Defense Tech на американську фондову біржу через IPO.
Компанія розмістила 3 млн акцій по $5 кожна, залучивши близько $15 млн. До кінця першого торгового дня акції зросли більш ніж у 6 разів, сягнувши $31, а до кінця першого тижня ціни перевищували $50.
Команда компанії Swarmer в роботі, фото Swarmer
Україна стала лідером із залучення інвестицій в оборону в Європі
У 2025 році Україна залучила 50% усіх ранніх інвестицій у Defense Tech в Європі, зазначає Артем Мороз, керівник відділу з роботи з інвесторами Brave1.
Він пояснює це тим, що в українському Defense Tech кожен долар працює вдесятеро ефективніше, ніж в інших країнах.
“Компанія отримує дані про поведінку системи в реальних умовах електронної боротьби, вносить зміни і бачить результат у наступному циклі. Це тип знань, який неможливо здобути в мирних умовах”, — говорить Артем Мороз.
За його словами, найбільші перспективи зараз мають такі сектори:
- Субкомпоненти для безпілотних систем. Україна має потенціал стати для Європи та США таким же виробником субкомпонентів, яким є Китай.
- Автономні системи для заміни людей на полі бою безпілотними комплексами.
- Протиповітряна оборона. Дрони-перехоплювачі вже відіграють ключову роль, а постійно зростаючі вимоги до їхньої швидкості та автономії стимулюють розвиток цієї індустрії.
- Наземні роботизовані комплекси – ринок, який молодший за ринок БПЛА, але стрімко розвивається.
- Штучний інтелект та аналітика даних. Українське військо генерує величезні обсяги даних з поля бою, і ефективність їх аналізу та перетворення на рішення є критично важливою.
Defense Tech наздоганяє ШІ-домен. Що відбувалося на венчурному ринку в першій половині 2026 року
Як НАТО орієнтується на українські розробки
Інтеграція європейських інвестицій в українську оборонну галузь сприяла співпраці. У травні 2025 року Україна та НАТО підписали ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення – Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI). Це мережа обміну тактичними даними, яку НАТО використовує для координації операцій протиповітряної оборони. Катерина Черногоренко, яка до липня 2025 року очолювала напрям цифровізації в Міністерстві оборони, зазначила, що це перша угода такого масштабу з Альянсом, яка фактично відкрила шлях до спільних операцій Повітряних сил України та країн НАТО.
Такі проєкти, за словами Черногоренко, доводять можливість інтеграції в НАТО ще до офіційного членства, а успішні домовленості закладають фундамент для майбутнього вступу до Альянсу.
Гранти на ШІ, нові підходи до захищеного зв’язку, лазерна зброя. Інтерв’ю з новим очільником Наглядової ради Brave1 Олександром Борняковим
Експорт зброї
У 2025 році Україна розпочала процес прямого продажу власної зброї за кордон.
До повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна виробляла та експортувала танки, бронемашини, гелікоптери, стрілецьку зброю та протитанкові боєприпаси, посідаючи 12 місце у світі за обсягами експорту озброєнь, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру.
Наприклад, у 2021 році Україна продала Саудівській Аравії 60 броньованих автомобілів “Козак 5”, Польщі – понад пів тисячі револьверів і пістолетів, а Марокко – 1000 переносних протитанкових керованих реактивних снарядів і ракетних комплексів.
ББМ “Козак 5”. Фото Оперативного командування «Південь»
21 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт Build with Ukraine, спрямований на експорт оборонних технологій для виробництва зброї за кордоном. На той момент 94,4% оборонних компаній в Україні висловили зацікавленість в експорті, а 78% вже оцінювали потенційні ринки.
1 липня 2026 року український уряд затвердив перший механізм експорту українського озброєння для країн-партнерів програми Drone Deal. Наразі цей процес найчастіше реалізується через створення спільних підприємств за кордоном з використанням українських технологій та інженерного досвіду, що відповідає концепції Build with Ukraine.
Наприклад, незадовго до виходу цього матеріалу, у серпні 2026 року, українська TAF Industries та данська Upteko домовилися створити спільне підприємство з виробництва дронів у Данії, а українська Airlogix та фінська Innokas узгодили виробництво українських БпЛА у Фінляндії.
Перший механізм експорту зброї: як український ОПК пройшов шлях від повної заборони до спільних підприємств і контрактів з Drone Deal
Цифровізація війська
Сучасна війна вимагає не тільки нової зброї, але й нових комунікаційних систем, що зумовило розвиток цифровізації.
У контексті цифровізації війська найчастіше згадують такі застосунки:
- “Армія+” – сервіс для військових, що надає доступ до документів та послуг, зокрема стандартизованих шаблонів рапортів для онлайн-подання.
- “Резерв+” – електронний кабінет призовників, військовозобов’язаних та резервістів для швидкого оновлення персональних даних без відвідування ТЦК.
- “Оберіг” – єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
- Система DOT-Chain – автоматизація ключових процесів забезпечення підрозділів продовольством. У 2024 році система DOT-Chain скоротила час постачання продуктів для ЗСУ вчетверо.
- “Імпульс” – інформаційно-комунікаційна система для автоматизації роботи служб забезпечення та супроводу персоналу.
На кінець 2025 року понад 1 мільйон військових авторизувалися в “Армія+”. Близько пів мільйона користувалися застосунком регулярно, за даними Міноборони. Наразі систему також використовують для документообігу: у 2025 році через “Армія+” подали понад 1 мільйон рапортів, з яких 760 тисяч було погоджено на початок 2026 року.
Цифрова війна: російські кібератаки
Російська загроза проявляється не лише на фізичному полі бою, а й у цифровому просторі. Перший заступник голови Держспецзв’язку Ростислав Замлинський повідомив AIN, що кількість російських атак невпинно зростала: у 2021 році зафіксували 1350 кіберінцидентів, у 2022-му – 2194, а у 2024-му – вже 4315. У 2025 році урядова команда реагування на кіберінциденти CERT-UA зафіксувала та опрацювала 5927 кібератак проти України, що на 37,4% більше, ніж у 2024 році.
У 2025 році росіяни найчастіше спрямовували атаки на:
- Місцеві органи влади – 2115 інцидентів (частка зросла з 31,8% до 35,7%).
- Урядові організації – 1170 інцидентів (частка зменшилася з 26,3% до 19,7%).
- Сектор безпеки та оборони – 1039 інцидентів (частка залишилася на рівні 18%).
- Енергетичний сектор – 279 інцидентів (частка скоротилася з 5,8% до 4,7%).
Серед найсерйозніших викликів – масована атака на державні ресурси в січні 2022 року, численні DDoS-атаки в перші тижні вторгнення, атаки на енергетичні компанії, операторів зв’язку та державні реєстри, зокрема на “Київстар”, Міністерство юстиції України та “Укрзалізницю”, зазначили в CERT-UA для AIN.
Уряд дав білим хакерам зелене світло: як тепер системи тестуватимуть на вразливості – колонка
ШІ в оборонці
Розвиток українського технологічного оборонного сектору не оминув бум штучного інтелекту, а повномасштабна війна лише прискорила цей процес.
У квітні 2023 року держава запустила координаційну платформу для Defense Tech в Україні Brave1. Того ж року першими ШІ-продуктами Brave1 стали системи автономності для дронів, зокрема FPV. Серед розробок із використанням ШІ, які вже застосовують на фронті, – тріада Delta, Avengers та Vezha, що використовуються для повного циклу ураження ворожих цілей.
На літо 2026 року понад 100 українських оборонних компаній навчають ШІ на платформі Brave1 Dataroom, повідомляють у Міноборони.
Автономні перехоплювачі нового покоління пройшли бойове випробування на Харківщині, літо 2026. Зображення Міністерства оборони України.
Brave1 Dataroom містить візуальні та теплові дані про повітряні цілі, зібрані за різних погодних умов, часу доби та з використанням різних сенсорів. Платформа надає розробникам доступ до структурованих наборів даних, що дозволяє тренувати та тестувати ШІ-рішення для військових потреб на реалістичних сценаріях. Це допомагає компаніям покращувати алгоритми розпізнавання цілей та підвищувати ефективність автономних систем, особливо проти ірансько-російських ударних безпілотників типу “Шахед”.
10 років українського Defense Tech: великий огляд ринку оборонних технологій України
Оригінал статті: ain.ua