Німецька поліція знешкодила дрон із вибухівкою, знайдений біля українських вантажних літаків у аеропорту Лейпцига. Влада розслідує можливість другого дрона після того, як літак, що заходив на посадку, зіткнувся з чимось у повітрі.
Дрон, вперше помічений співробітником аеропорту, кружляв низько над землею між двома припаркованими вантажними літаками Ан-124 авіакомпанії Antonov Airlines (Україна) незадовго до півночі 4 серпня, повідомляє The Guardian. За словами Александера Добріндта, федерального міністра внутрішніх справ Німеччини, він був модифікований для обходу датчиків протидії дронам аеропорту.
Добріндт описав дрон як такий, що ніс пакунок розміром з кулак із речовиною, яку вважають пластичним вибуховим пристроєм Semtex. За його словами, лише несправний детонатор завадив дрону вибухнути поблизу українських вантажних літаків.
Водій автобуса зумів вдарити дрон ногою, спричинивши його падіння, повідомив Детлеф Зайф, депутат і член комітету Бундестагу з внутрішніх справ. В інтерв’ю Reuters Зайф назвав дії водія «дуже зухвалими та сміливими, але також дуже небезпечними», визнавши, що «можливо, його втручання запобігло запланованій атаці».
За повідомленнями BBC News, німецька поліція використала робота-сапера для знешкодження дрона, а згодом провела контрольований вибух.
Всупереч деяким повідомленням ЗМІ, Міністерство внутрішніх справ Німеччини спростувало інформацію про те, що українські вантажні літаки, які, ймовірно, були ціллю, перевозили зброю чи боєприпаси для України, повідомляє Deutsche Welle. Натомість, представники уряду заявили, що літаки були порожніми на момент інциденту з дроном.
Інцидент змусив аеропорт Лейпциг/Галле — один із найбільших вантажних авіавузлів Європи — припинити роботу на кілька годин. Це призвело до зміни маршруту 19 рейсів, зокрема, Boeing 757 авіакомпанії DHL, який був змушений перервати посадку, згідно з даними сервісу відстеження польотів Flightradar24.
Під час повторного набору висоти літак, що експлуатувався DHL, зіткнувся з іншим об’єктом у повітрі та здійснив посадку в аеропорту Ганновера з незначними пошкодженнями, повідомила німецька поліція. Німецька влада розглядає можливість того, що об’єкт міг бути другим дроном.
Можливий винуватець та мотиви
Німецькі посадовці офіційно не назвали підозрюваних у спробі нападу, але розпочали контртерористичне розслідування. Добріндт визнав, що «ми маємо справу з протистоянням, яке, можливо, зачіпає іноземні держави», і назвав інцидент «сценарієм гібридної загрози».
Родеріх Кізеветтер, депутат і член комітету Бундестагу з питань розвідки, вже більш прямо назвав Росію відповідальною за «спробу терористичного акту».
Аеропорт Лейпциг/Галле, як великий центр авіаперевезень, часто обслуговує транзитні вантажі для НАТО та німецької армії. Він також є поточною домашньою базою української авіакомпанії Antonov Airlines, яка експлуатує флот чартерних вантажних перевезень, що включає найбільший у світі діючий вантажний літак — Ан-124 «Руслан».
Інцидент також викликав показову, ймовірно, реакцію Олександра Сосновського, прокремлівського пропагандиста, який регулярно виступає на російському державному телебаченні. У короткому відео, опублікованому в Telegram, Сосновський відкрито припустив, що спроба нападу була російською операцією, спрямованою проти українських літаків, і висловив розчарування через її невдачу, повідомляє німецький таблоїд Bild.
Повторні вторгнення дронів та відсутність оборони
Ці останні інциденти відбуваються на тлі десятків повідомлень про виявлення дронів над іншими європейськими аеропортами, а також військовими базами, портами та енергетичними й промисловими об’єктами з 2024 року. У травні аеропорт Мюнхена двічі закривали протягом 24 годин через можливі спостереження дронів.
Вторгнення дронів стали особливо частішими у Північній та Східній Європі, враховуючи їхню близькість до Росії та триваючу війну в Україні. Ці вторгнення змушували винищувачі багаторазово підніматися в повітря, а в Румунії внаслідок падіння російського дрона сталася пожежа та були постраждалі.
Однак довгоочікувана Європейська ініціатива з протидії дронам, яка мала створити еквівалент «дронової стіни» для спостереження та оборони, досі не була реалізована належним чином, зазначила Ульріке Франке, старша наукова співробітниця Ради з міжнародних відносин Європи, у статті для World Politics Review. Натомість, окремі європейські країни, такі як Польща, будують власні національні системи протидії дронам.
Німеччина вже надала близько 118 мільярдів доларів на підтримку України з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, повідомляє Deutsche Welle. Окрім постачання зброї та гуманітарної допомоги, Німеччина також підготувала понад 24 000 українських військових та приймає понад 1 мільйон українських біженців.
Деякі з останніх спільних проєктів Німеччини з Україною включають спільне виробництво нових військових дронів. Ars нещодавно висвітлював угоду на 100 мільйонів доларів, яка, за повідомленнями, фінансується Німеччиною і оснащує українську армію дронами, здатними відстежувати цілі за допомогою ШІ.
Ця історія була оновлена 7 серпня 2026 року, щоб включити деталі про водія автобуса, якому приписують причетність до знешкодження дрона.
Подробиці можна знайти на сайті: arstechnica.com