Так, це справді була Unix-система.
Це був не єдиний цікавий артефакт обчислювальної техніки 90-х у «Парку Юрського періоду».
«Парк Юрського періоду», хоч і є улюбленим фільмом, часто стає об’єктом глузливих мемів через сумнозвісну репліку, де один із персонажів, дивлячись на комп’ютер з незвичним інтерфейсом файлового менеджера, заявляє: «Це Unix-система, я знаю це!»
Попри меми, команда, що працювала над фільмом, ретельно підбирала автентичну техніку (та інші деталі) для декорацій. Це не дивно, враховуючи досвід Майкла Крайтона у сфері обчислювальної техніки та його одержимість увагою до деталей у книзі, за якою знято фільм.
Це підтвердило невелике дослідження інженера Google Фаб’єна Сангларда. Він переглянув фільм і визначив кожну конкретну модель апаратури, яку зміг побачити, перелічив їх та поділився контекстом з інших джерел щодо їхніх характеристик, вартості та того, як вони потрапили на знімальний майданчик.
Щиро кажучи, це не нова інформація; люди обговорюють технології у «Парку Юрського періоду» роками. Але давно не було впорядкованого, легкочитаного аналізу, який би охопив усе це. Цього тижня матеріал здобув певну популярність на Reddit та Hacker News. До того ж, «Парк Юрського періоду» знову нагадав про себе через нещодавню смерть улюбленого актора Сема Нілла.
Серед ідентифікованої техніки – п’ять систем Thinking Machines CM-5, кишеньковий комп’ютер Motorola Envoy та кілька передових на той час робочих станцій SGI, зокрема IRIS Crimson та R4000 Indigo. Для додаткового контексту Санглард навів цитату координатора спецефектів «Парку Юрського періоду» Коурі Фошера, яка міститься у книзі «The Making of Jurassic Park»:
«Усе на знімальному майданчику було справжнім. Ми не могли нічого імітувати, тому що глядачі зараз настільки обізнані щодо комп’ютерів. Загалом, комп’ютерного обладнання на 875 000 доларів, позиченого від Silicon Graphics, на 350 000 доларів від Apple та ще приблизно на 500 000 доларів додаткового обладнання та програмного забезпечення пішло на оснащення як знімального майданчика, так і контрольної кімнати за його межами».
Два з комп’ютерів персонажа Денніса Недрі були Mac; кожен — Macintosh Quadra 700. Це трохи іронічно, враховуючи поточну політику Apple щодо розміщення продуктів, яка забороняє показувати пристрої компанії у руках лиходіїв.
Була також увага приділена програмному забезпеченню. Багато хто з нас впізнав у фільмі плеєр QuickTime. Санглард зазначає, що персонажі в певні моменти працювали у справжньому командному рядку (CLI), і, звичайно, є FSN — справжній експериментальний браузер файлової системи з 3D-інтерфейсом, який і викликав репліку «це Unix-система». (Так, це справді Unix-система.)
Примітка: Якщо ви хочете самі спробувати файловий браузер FSN, то можете це зробити. Раніше цього року комп’ютерний історик та ентузіаст Ендрю Варкентин випустив колекцію обсягом 174 ГБ під назвою «Virtual OS Museum», яка містить частину програмного забезпечення, показаного у фільмі.
Більше пристроїв для дослідження, їхні характеристики та інші цікаві історичні цитати ви можете знайти у блозі Сангларда.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: arstechnica.com