НАБУ та САП виявили нові факти у справі про можливу розтрату коштів під час закупівлі дронів для Сил оборони у 2023 році. За даними слідства, збитки держави зросли з 90 млн грн до 254 млн грн.
Про це повідомляє НАБУ.
Чотирьом людям, яким раніше вже повідомили про підозру, оновили підозри. Ще одному учаснику схеми — фактичному контролеру приватних компаній — повідомили про підозру вперше.
Що закуповували
Йдеться про додаткові договори, які посадовці Держспецзв’язку уклали у вересні 2023 року з приватними компаніями.
За ними мали поставити:
- 500 DJI Mavic 3T;
- 2000 DJI Mavic 3Pro;
- 900 DJI Matrice M30T.
За даними НАБУ і САП, ці дрони закуповували за цінами на 60–90% вищими за ринкові.
Слідство вважає, що переможців закупівель визначили заздалегідь. Інші компанії залучали, щоб створити видимість конкуренції.
Як приклад НАБУ наводить ситуацію, коли посадовці Держспецзв’язку попросили комерційну пропозицію у майбутнього переможця ще до того, як його юридично зареєстрували. Компанію офіційно створили лише через кілька днів після відправлення запиту.
Куди могли вивести гроші
За версією слідства, різницю між реальною вартістю дронів та ціною закупівлі переводили на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за межами України.
НАБУ і САП уже арештували понад $4 млн на рахунках компаній за кордоном та ще 17 млн грн в Україні.
Раніше, у жовтні 2025 року, НАБУ і САП заявили про розтрату 90 млн грн під час закупівлі DJI Mavic 3 та Autel Evo Max 4T. Під час подальшого розслідування детективи встановили ще дві компанії, які, за їхніми даними, були пов’язані з попереднім постачальником.
Саме після цього слідство виявило нові епізоди закупівель, про які НАБУ та САП повідомили 13 серпня 2026 року.
Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших людей, які можуть бути причетними до справи.
Інші підозри Держспецзвʼязку
20 листопада 2023 року Національне антикорпуційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили тодішньому керівництву Держспецзвʼязку про підозру в корупції.
Того ж дня Кабінет міністрів України звільнив голову відомства Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктора Жору.
Щиголя, Жору та ще чотирьох осіб слідство підозрювало у заволодінні держкоштами при закупівлі програмного забезпечення. Йшлося про суму в понад 62 млн гривень.
На початку вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд зменшив з 10 млн грн до 5,45 млн грн розмір застави, визначеної Віктору Жорі.
Вже 24 вересня того ж року ВАКС скасував це рішення. Сума застави при цьому для Жори залишилася у розмірі 10 млн грн.
10 червня 2025 року ВАКС зменшив заставу з 20 до 18 млн грн, визначену як запобіжний захід Щиголю. Крім нього, суд зменшив заставу з 10 до 9 млн грн його ексзаступнику Віктору Жорі.
17 липня 2025 справу Щиголя скерували до суду. Тоді йшлося про 5 учасників організованої групи.
30 липня 2026 року Вищий антикорупційний суд перейшов до вступних промов сторін у справі про закупівлю програмного забезпечення, де фігурують Віктор Жора, керівники держпідприємства «Укрспецсистеми» та бізнесмен Роман Коваль.
Один з епізодів стосується закупівлі та подальшої модернізації програмної «ЄС-платформи». Спочатку її придбали через підконтрольну компанію, яка залучила американську EPAM Systems як розробника.
Пізніше для модернізації платформи з бюджету виділили ще 180 млн грн, а контракт уклали на 174,9 млн грн. При цьому, за даними обвинувачення, залучена до схеми компанія згодом замовила ті самі роботи в EPAM за $3,6 млн.
За версією прокурора, різницю між сумами учасники схеми планували привласнити.
Суд призначив Ользі Стефанішиній заставу в 6 млн грн. У чому її підозрюють?
Джерело новини: ain.ua