12 липня 2026 року компанія Helsing призначила Андрія Шевченка керівним директором в Україні. Він приєднався до компанії в період розширення її роботи в Україні.
Helsing — це німецька оборонна компанія, заснована в Мюнхені у 2021 році. Спочатку вона розробляла програмне забезпечення на базі штучного інтелекту для аналізу даних на полі бою та підтримки військових рішень.
Згодом компанія розширилася до виробництва власних систем. Туди входять ударні дрони-«камікадзе», автономні підводні апарати та безпілотні літаки, які можуть діяти разом із пілотованою авіацією.
AIN поспілкувався із Андрієм Шевченком і дізнався про його плани на посаді, інвестиції Helsing в українських виробників та зміни у державній політиці, які потрібні для оборонної галузі.
Ви працювали дипломатом, народним депутатом і заступником міністра оборони. Чому вирішили перейти саме в приватну defense tech-компанію?
Для мене це не зміна кар’єри, а її продовження. Останні роки, і в дипломатії, і в Міністерстві оборони, і в інших проєктах моя робота так чи інакше була спрямована на одну задачу: успіх України.
Приватний сектор дає те, чого часто не вистачає державному апарату — швидкість і можливість вимірювати свій вплив результатом, а не процесом. У defense tech це особливо відчутно: ти бачиш потребу, знаходиш рішення і можеш досить швидко побачити результат своєї роботи.
Вирішальним для мене було те, що це була саме пропозиція від Helsing. У компанії мене привабили кілька речей: швидкість прийняття рішень, ставка на таланти і дуже чітке розуміння того, навіщо вона існує.
Окремо мені відгукнулася місія Helsing — компанія створювалася з переконанням, що технології, і передусім штучний інтелект, мають працювати на захист демократичних країн. Для мене в цьому є прямий зв’язок із тим, чим я займався раніше.
Тобто змінюється інструмент, але задача для мене залишається тією самою — успішна, сильна Україна.
У чому полягатимуть ваші основні обов’язки як керівного директора Helsing в Україні?
Якщо коротко — це координація всієї діяльності Helsing в Україні. Це наша присутність, наша ефективність, наша стратегія і наші ризики.
Важливо, що це нова позиція для Helsing, компанія створила її з огляду на ту особливу роль, яку Україна сьогодні відіграє в її роботі.
Helsing фактично присутній в Україні від початку повномасштабного вторгнення, і зараз наше завдання — зробити цю роботу максимально системною.
Для нас як європейської оборонної компанії критично важливо бути тут, в Україні, підтримувати звʼязок з користувачами, швидко реагувати на їхні відгуки та запити, розуміти концепцію застосування, динаміку війни, наступні дії та контрдії з боку противника.
У нас працюють провідні світові інженери, нам довіряють інвестори, тобто Helsing має «мʼязи» для розвитку і втілення новітніх оборонних технологій. Але саме українські військові мають сказати, куди ці зусилля прикласти, чого вимагає сучасна війна. Моя роль — налагодити і підтримувати цей звʼязок.
Це особливо важливо для нашого мідстрайк дрону HX-2, адже розвиток таких систем потребує постійної взаємодії з користувачами та глибокого розуміння того, як змінюється сучасне поле бою.
Дрон HX-2 / Helsing
Які ви ставите перед собою цілі у компанії на найближчий період?
Якщо говорити про компанію в цілому, то нашим пріоритетом залишається розвиток автономних систем. В основі всіх технологічних рішень і продуктів Helsing лежить програмне забезпечення зі штучним інтелектом, яке дозволяє постійно розширювати їхні спроможності.
HX-2 найкраще демонструє цей підхід. Для нас це не статичний продукт, а система, яка постійно розвивається разом із програмним забезпеченням. Ми вже впритул наблизилися до повністю автономних місій у бойових умовах: відповідне програмне забезпечення вже доступне військовим користувачам. Наступне завдання, як кажуть військові, «допилювати»і масштабувати.
Для мене особисто зараз це насамперед період глибокого занурення. Я більше слухаю, ніж говорю, більше спостерігаю, ніж намагаюся одразу щось змінювати. Мені важливо добре зрозуміти команду, продукти і всі процеси зсередини.
Чи планує Helsing інвестувати власні кошти в українську оборонну промисловість? Якщо так, про які напрями або масштаби може йтися?
Ми вже це робимо. Коли Helsing заходив в Україну з першим продуктом — ударним дроном середньої дальності HF-1, компанія інвестувала значні кошти в контракти з українськими виробниками. Фактично всі складові комплексу виготовлялися в Україні і лише програмне забезпечення було розроблено безпосередньо Helsing.
Дрон HF-1 / Julian Roepcke, X
Загалом ідеться про кілька десятків мільйонів євро. Ці кошти залишилися в Україні і дали місцевим виробникам можливість розвиватися, нарощувати виробництво і свої спроможності. Тому ми дивимося на це не лише як на контракти навколо конкретного продукту, а як на інвестицію в розвиток української оборонної екосистеми.
Для нас важливо бути частиною екосистемних рішень, таких як Drone Deal та Build with Ukraine. Ми високо цінуємо досвід українських виробників і однозначно прагнемо рухатися разом для посилення безпеки України та всієї Європи.
Drone Deal — новий формат співпраці у сфері безпеки, який Україна пропонує іноземним партнерам. Йдеться про комплексну систему захисту від масованих атак дронів і ракет, яку Україна сформувала під час повномасштабної війни з росією.
За словами заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давида Алояна, за останні місяці Україна вже уклала шість таких угод. До них приєдналися Саудівська Аравія, Обʼєднані Арабські Емірати, Катар, Азербайджан, а також країни НАТО — Латвія та Литва.
Однією з останніх країн, з ким Україна уклала такі домовленості, — це Естонія.
Build with Ukraine — це вид співробіиництва, який передбачає створення виробництва або його частини в країнах-партнерах із використанням українських технологій та інженерного досвіду.
Цю програму ще у червні 2025 року анонсував президент України Володимир Зеленський. За такою схемою українські компанії уклали угоди з низкою іноземних країн. Серед них — Німеччина, Данія, Фінляндія, Велика Британія, Швеція, США, Канада та інші.
Чи розглядає компанія, наприклад, можливість локалізації виробництва окремих систем або компонентів в Україні?
Певна локалізація у нас уже є, і це дуже важливий напрямок для розвитку.
При цьому, якщо говорити про HX-2, то нам важливо гарантувати масове безперебійне та якісне виробництво, це нам дають наші виробничі потужності в Німеччині.
Який обсяг інвестицій у розвиток українського напряму компанія готова розглядати найближчим часом?
Як на мене, тут важливіше говорити не про конкретні цифри, а про підхід. Для Helsing Україна — довгостроковий напрям, а не історія одного контракту.
Інвестиційна логіка йтиме за результатом, а не навпаки. Обсяг інвестицій буде пов’язаний із масштабом контрактів і з довірою, яку наші продукти підтверджуватимуть своєю роботою на полі бою
Наскільки стратегічним ринком Україна є для Helsing? Це один із багатьох напрямів чи один із головних?
Україна для Helsing — точно не просто один із багатьох напрямів. Ми працюємо тут із 2022 року, безпосередньо з українськими військовими та оборонною індустрією. Тисячі HX-2 уже використовують Сили оборони України на полі бою. Це високоточний ударний дрон середньої дальності, який поєднує швидкість, хороші льотні характеристики, автономне наведення на ціль на фінальній ділянці польоту та бортовий штучний інтелект.
Однією з ключових особливостей HX-2 є його програмне забезпечення, яке забезпечує автономні функції системи і продовжує вдосконалюватися.
Наш співзасновник Гундберт Шерф сформулював це дуже прямо: «Ukraine is part of Helsing». Для мене це, мабуть, найточніше визначення ставлення компанії до України.
Чи планує компанія розширювати свою присутність в Україні? Яким чином це може відбуватися?
Так. Моє призначення керуючим директором в Україні — частина цього процесу.
При цьому важливо, що ми не починаємо з нуля: в Україні у Helsing уже сформована сильна команда — з дуже хорошою експертизою і досвідом роботи в українському оборонному секторі. Вона безпосередньо працює з військовими, партнерами та представниками української оборонної індустрії.
Йдеться про довгострокову присутність, яка не обмежується одним продуктом чи одним контрактом. І якби мене попросили одним словом визначити головний пріоритет тут, це була б довіра. В оборонній сфері довіра має особливу вагу. Сильної технології самої по собі недостатньо, треба розуміти контекст, у якому вона працює, чути тих, хто нею користується, і мати репутацію партнера, на якого можна покластися.
У квітні Helsing оголосила про співпрацю з Culver Aerospace. На якому етапі вона сьогодні?
Helsing і Culver Aerospace домовилися про спільне виробництво дронів. Ця домовленість була укладена в межах ініціативи Build with Ukraine, і зараз команди працюють над її практичною реалізацією.
Для нас цей проєкт важливий ще й тому, що він показує модель співпраці, яку Helsing хоче розвивати в Україні: поєднувати наші технології та компетенції з досвідом українських компаній.
Це вже не просто постачання готового продукту, а промислова співпраця з українськими партнерами.
Чи плануєте ви укладати нові партнерства з українськими виробниками? Можливо, зараз готуються певні угоди?
Так, безумовно. Ми зацікавлені в нових партнерствах з українськими компаніями.
За роки великої війни тут сформувалася дуже сильна defence tech екосистема — з глибоким розумінням потреб військових, сильною інженерною експертизою та здатністю швидко створювати і масштабувати технологічні рішення. Для Helsing це саме ті компетенції, які ми шукаємо в партнерах.
Водночас важливо, щоб українські компанії теж бачили в нас передусім партнерів і не лише в інвестиційному чи технологічному аспектах. Helsing, як і більшість українських компаній, змінює західний ринок озброєння, роблячи його більш відкритим до безпілотних систем, інновацій. Тобто ми разом пишемо ці нові правила гри.
І якщо для України багато процедур кодифікації, закупівель, постановки на озброєння спрощені, то вимоги державних замовників в країнах Альянсу все ще залишаються досить високими, подекуди нездоланними для нових гравців. Тому тут наш досвід і синергія з українськими виробниками дуже важливі.
За якими критеріями Helsing обирає українські компанії для співпраці?
Є кілька речей, на які ми дивимося.
Перша — технологічна зрілість рішення і його сумісність з програмною архітектурою Helsing. Для нас це особливо важливо, тому що ми будуємо не набір окремих продуктів, а систему, в якій різні сенсори, платформи й засоби ураження можуть працювати разом.
Хороший приклад — Altra, програмна платформа Helsing для координації розвідки та ураження. Вона зводить інформацію з різних джерел в одну операційну картину і допомагає пов’язати весь цикл — від виявлення та визначення цілі до розподілу завдань і ураження.
Важливо, що Altra побудована так, щоб у неї можна було інтегрувати нові спроможності. Тому, коли ми обираємо потенційного партнера, для нас важлива не лише якість окремого продукту, а й те, наскільки він сумісний із цією архітектурою.
Друге — здатність надійно масштабувати виробництво. Helsing — компанія з великими амбіціями, тому, оцінюючи потенційного партнера, ми дивимося не лише на те, що він здатен виробляти сьогодні, а й на потенціал зростання.
Третє — підтверджена довіра з боку військових користувачів. І тут є просте перевірочне питання: чи відповідає продукт реальній потребі військових. Для нас це принципова річ: технологічна складність сама по собі не є цінністю, якщо вона не дає військовому відчутної переваги у виконанні завдання.
Які рішення Helsing сьогодні є найбільш затребуваними в Україні? На які з них є часто запит?
Наш флагманський продукт в Україні сьогодні — HX-2. З початку 2026 року тисячі цих систем уже були розгорнуті у Силах оборони України. За останні дев’ять місяців продукт пройшов суттєвий етап вдосконалення.
Потенційна дальність HX-2 становить до 100 кілометрів, водночас у щоденній роботі Сили оборони України переважно використовують його на дистанціях 50—80 кілометрів.
Система використовується в програмі «Логістичний локдаун», спрямованій на системне порушення російської логістики в оперативній глибині — маршрутів постачання, техніки та інших елементів забезпечення. Мета цієї програми — системно обмежити здатність противника забезпечувати свої війська ресурсами та вести активні штурмові дії.
При цьому ми бачимо значний потенціал подальшого розвитку HX-2. Наступний крок — інтеграція з іншими системами в межах reconnaissance-strike complex.
Водночас можливості Helsing значно ширші за один продукт. Ми вже представили українській стороні низку інших технологічних рішень і концепцій, однак наразі не можу розкривати деталей.
Які технологічні напрями зараз є для Helsing пріоритетними?
Основний фокус компанії — штучний інтелект та автономні системи для різних доменів оборони.
В авіації, наприклад, ми розробляємо CA-1 Europa — автономний винищувач, в основі якого лежить Centaur, наша ШІ-система для автономного повітряного бою.
CA-1 Europa / Helsing
У морському домені ми розвиваємо Lura — ШІ-програмну платформу для безперервного підводного спостереження, а також SG-1 Fathom — автономний підводний глайдер. Разом вони використовують штучний інтелект і рої автономних систем для виявлення підводних загроз та захисту критичної інфраструктури.
SG-1 Fathom + Lura / Helsing
У космосі разом з OHB ми створили KIRK — спільне підприємство, яке розробляє космічну систему тактичного спостереження, розвідки та цілевказання, що використовує штучний інтелект для виявлення та ідентифікації цілей.
Тобто Helsing одночасно розвиває технології для повітряного, наземного, морського та космічного доменів. Спільним для всіх цих напрямів є використання штучного інтелекту та автономності як основи нового покоління оборонних систем.
Ви добре знаєте українську державну систему й тепер працюватимете у приватній компанії. На вашу думку, що сьогодні найбільше стримує розвиток українського defense tech?
Якщо подивитися ширше, не лише на Helsing, то одним із головних викликів для українського defense tech я б назвав здатність компаній не просто створювати сильні продукти, а постійно їх розвивати і вдосконалювати.
Ти можеш сьогодні вийти на ринок із вундервафлею (іронічна назва від німецького слова Wunderwaffe («диво-зброя»). Цим терміном позначаютьтехніку, яка на практиці часто виявляється непотрібною або неефективною), але якщо після цього зупинишся, то через три-шість місяців твій продукт уже буде застарілим. А конкуренти, які, можливо, стартували з гіршої позиції, але весь цей час продовжували вчитися, вже будуть далеко попереду.
Тому одна з ключових речей для defense tech сьогодні — не просто здатність створити сильний продукт, а здатність вибудувати постійний цикл навчання і вдосконалення. Саме його швидкість дедалі більше визначає, хто матиме технологічну перевагу.
Яких змін у регулюванні або державній політиці сьогодні найбільше потребує оборонна галузь?
Якщо від компаній сьогодні потрібна здатність постійно розвиватися і залишатися конкурентними, то від держави потрібне розуміння того, якою має бути українська оборонна індустрія в майбутньому. Потрібна картинка майбутнього, і держава має допомогти її зібрати.
Одне з моїх спостережень після перших розмов на українському ринку: чи не найбільший страх українських оборонних компаній — що одного дня війна закінчиться, їм скажуть «дякуємо», а далі їхню роботу робитимуть великі іноземні компанії. Це питання не лише регулювання чи окремих державних програм. Це питання того, яке місце українська оборонна індустрія матиме після війни.
І тут, як на мене, Helsing може відіграти важливу роль. Я бачу наше завдання в тому, щоб налагодити двосторонній рух: найкращі оборонні технології світу приводити в Україну, щоб посилювати її спроможності вже сьогодні. І водночас створювати можливості для українських компаній та українських інженерів бути не лише постачальниками чи підрядниками, а співтворцями зброї майбутнього.
BRAVE1 запускає Brave Prime — проєкт, який «зводитиме» український DefTech і світові компанії. Першими «праймами» стануть Airbus і Saab — як це працюватиме?