Уряд планує розширити програму пільгового кредитування на великі підприємства, які постраждали від російських атак. Про це повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з представниками бізнесу. Через російські атаки далекобійною зброєю логістичні хаби зазнають значних руйнувань, тому бізнесу потрібні нові алгоритми постачання та фінансування для відновлення інфраструктури.
Захист логістики та склади за кордоном
Представники бізнесу запропонували створити митні склади на територіях прикордонних європейських країн для зберігання товарів, які прямують в Україну. Крім того, держава планує спростити процедуру оренди комунальних і державних складських приміщень, а також сформувати чіткий перелік логістичних хабів. Секретар РНБО Ігор Клименко зазначив, що Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати механізми захисту критичних логістичних вузлів і питання бронювання водіїв логістичних центрів.
Розширення кредитування та комунікація
Міністерства фінансів та економіки разом із Нацбанком найближчим часом мають підготувати рішення про розширення програм підтримки. Зокрема, держава збільшить можливості для участі в програмі доступного кредитування. Це дозволить залучити ресурси на відновлення тим компаніям, які забезпечують населення необхідними товарами, але наразі не відповідають критеріям. Для швидкого розвʼязання проблем у Міністерстві економіки та довкілля створять окремий центр, який прийматиме оперативну інформацію від підприємців. Президент також запропонував проводити регулярні селекторні наради з бізнесом для фіксації потреб та оновлення регуляцій. Водночас Міністерство закордонних справ отримало завдання домовитися з міжнародними партнерами про допомогу для збереження економічної активності бізнесу в Україні.
Робота під час тривог і дефіцит кадрів
Окремо представники влади та бізнесу обговорили умови роботи торговельних мереж під час повітряних тривог. Уряд, військові та ДСНС уже напрацювали новий підхід до систем оповіщення. Також бізнес має підготувати власні пропозиції щодо розвʼязання проблеми дефіциту кадрів, яка виникла через децентралізацію складів та ускладнення маршрутів, і щодо дерегуляції відновлення розподільчих комплексів.
Що відомо про російські атаки на український бізнес
У ніч на 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та Київській області. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура. Тоді руйнувань зазнали інфраструктура «Епіцентру», «Біосфери», «Укрзалізниці», «Нової пошти», Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine. Зокрема влучання трьох балістичних ракет повністю знищило розподільчий складський комплекс Rozetka в Броварах, який працював із 2017 року. Він був найбільшим і найавтоматизованішим обʼєктом компанії, де обробляли понад 100 тисяч замовлень на день. 27 серпня внаслідок російської атаки знищено розподільчий центр мережі «Будинок Іграшок», де зберігалася частина товарів компанії. Тоді ж було зруйновано розподільчий центр «Аврори» на Київщині та склад ROSHEN у Чубинському. У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки були знищені сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах і в Київській області. Крім того, внаслідок нічної атаки зазнали руйнувань склади видавництв «Основи», Readeat, Book.ua, Vivat, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Крапки», Creative women publishing та енергетичної компанії Yasno. За добу 31 серпня внаслідок російських атак постраждала логістична та енергетична інфраструктура кількох великих українських компаній. Пошкоджені або знищені розподільчі центри та обладнання, а один із працівників ДТЕК зазнав поранення. Внаслідок атаки постраждали «Аврора», «Нова пошта», VARUS, Auchan і ДТЕК. У ніч на 1 вересня через атаку знищено склад з основною частиною товарних запасів компанії MLux. Там повідомили, що найближчим часом можливі тимчасові обмеження в наявності окремих позицій і затримки з відвантаженням продукції.
Рада звільнила від податків і мита мотовсюдиходи та комплектуючі для виробництва зброї
Подробиці можна знайти на сайті: ain.ua