Команда порталу MakeUseOf провела цікавий експеримент, прагнучи з’ясувати, наскільки глибоко штучний інтелект (ШІ) Claude може проникнути у процес кастомізації робочого середовища Linux. Завдання полягало у значній трансформації конфігурацій Niri та Waybar, додаванні нових функцій та повній стилізації інтерфейсу, фактично, з чистого аркуша, без надмірного ручного втручання людини.
Налаштування Niri: від базових елементів до елегантності
Створення конфігураційного файлу для Niri з нуля – завдання не з легких, що, втім, є типовим для більшості тайлінгових віконних менеджерів. На щастя, Niri пропонує зручний механізм: при першому запуску він автоматично генерує базовий конфігураційний файл, який слугує чудовою відправною точкою.
Існувала вже доволі розвинена версія файлу `config.kdl`, яка, загалом, працювала стабільно. Однак, ця збірка була досить застарілою, і відтоді Niri зазнав численних оновлень, отримавши значні поліпшення та нові можливості, серед яких найпомітнішою є ефект розмиття (blur).
“Ми взяли цей базовий файл конфігурації та передали його Claude з чітким завданням: здійснити суттєві покращення та корекції. ШІ впорався із цим завданням на відмінно. Окремим викликом стало завдання інтегрувати WOB (Wayland Overlay Bar) – екранний індикатор гучності та яскравості. Особливу складність становило те, що доступні інструкції були розроблені переважно для Sway, тому їх довелося ретельно адаптувати до специфіки синтаксису конфігураційного файлу Niri”, – діляться деталями розробники MakeUseOf.
Шляхом невеликих, але влучних доповнень, як-от застосування додаткового ефекту розмиття для терміналу, вдалося отримати повноцінний конфігураційний файл, який відповідав усім вимогам. Наступним етапом стало дещо складніше завдання – налаштування статус-бару, яким у цьому експерименті виступив Waybar.
Waybar: модернізація та наближення до ідеалу
Хоча технічно існує можливість отримати значно ширший функціонал від статус-бару, використовуючи такі рішення, як Quickshell, у цьому випадку команда вирішила дотримуватися більш простого підходу. Знову ж таки, вибір впав на Waybar завдяки його відносній простоті та невибагливості в обслуговуванні.
“Якщо ж потрібне рішення, що вимагає мінімальних зусиль для налаштування, ми рекомендуємо звернути увагу на Dank Material Shell (DMS) або Noctalia Shell”, – радять експерти MakeUseOf.
Базова конфігурація Waybar вже існувала, але вона давно не оновлювалася і була оптимізована під Sway. Використовуючи її як основу, Claude отримав низку конкретних інструкцій щодо покращення.
Думка ІТ-Блогу: Цей експеримент демонструє значний потенціал генеративних ШІ у сфері персоналізації комп’ютерних систем. Можливість автоматизувати складні процеси конфігурації відкриває двері до більш доступного та зручного досвіду використання операційних систем для широкого кола користувачів.
Дізнатися більше на: itc.ua