Наприкінці весни ринок персональних комп’ютерів помітно сповільнився. Користувачі не поспішають з апгрейдами, і статистика це лише підтверджує – охочих оновлювати системи “про всяк випадок” зараз небагато. Оперативна пам’ять і SSD дорожчають, тож будь-яке оновлення тепер – це не імпульс, а виважений розрахунок. У підсумку апгрейди стали точковими й виконують лише одну функцію – закрити конкретну потребу тут і зараз. Але індустрія не зупиняється: нові ігри виходять, вимоги зростають, а стабільний фреймрейт ніхто не скасовував. Саме тому вибір компонентів сьогодні – це про максимальну ефективність кожної витраченої гривні. І в цьому ми традиційно намагатимемось допомогти у черговому випуску “ПК місяця“.
Базовий ігровий ПК ($750–1000)
Процесори. Постійні розмови про підвищення цін на процесори зрештою дісталися й українських прилавків. Яскравий приклад – Intel Core i5-12400F, який лише за останні півтора місяця подорожчав на $15–20 і тепер коштує близько $145. На тлі стрибків цін на інші компоненти така цифра може здатися дрібницею, але саме з подібних “дрібниць” у підсумку й складається відчутна переплата у фінальній графі “Разом”. Попри зростання вартості, Core i5-12400F залишається найдоступнішим чипом Intel, на який варто звертати увагу у контексті ігрових конфігурацій початкового рівня.
Модель Core i5-12400 з інтегрованою графікою у BOX-версії зараз коштує ~$260. Ціна за межами здорового глузду. Залишки tray-версії цього чипа ще можна знайти за $210, але це точно не той варіант, який вам потрібен. Звісно, ми пам’ятаємо про те, що ще на початку року Intel заявила про поступове припинення постачань процесорів Core 12-го покоління, але з такою реакцією роздрібний ринок вочевидь погарячкував.
Якщо є потреба трохи прискоритися (а вона є завжди), варто розглянути Intel Core i5-13400F (6/12+4; 2,5/4,6 ГГц + 1,8/3,3 ГГц) у tray-виконанні. Такі процесори зараз можна придбати орієнтовно за $170. Так, це додаткові $25, але за ці гроші ми отримуємо чотири додаткові обчислювальні ядра (E-Cores). А конфігурація ядер (6/12 + 4) навіть для базової збірки виглядає значно цікавішою за чисті 6/12. Окрім логічного приросту продуктивності у багатопотокових завданнях, така комбінація забезпечить додатковий “буфер” для вимогливих ігор.
Ще на ~$10 дорожче обійдеться Intel Core i5-14400F (6/12+4; 2,5/4,7 ГГц + 1,8/3,5 ГГц), який від свого попередника фактично відрізняється лише на 100–200 МГц вищою частотою ядер під час автоматичного прискорення. Втім, майже у цьому бюджеті вже починає “грати” ще потужніший Intel Core i5-12600KF (6/12+4; 3,7/4,9 ГГц + 2,8/3,6 ГГц), який свого часу потрапляв навіть до складу прогресивних ігрових конфігурацій. Підвищуючи ставку, варто початково враховувати зростаючі вимоги до ефективності охолодження CPU. Навіть для роботи Core i5-12600KF у штатному режимі вже не обійтись базовим кулером за $10–15, якого вистачило б для масових моделей з TDP 65 Вт.
У той час як вартість базових моделей процесорів Intel зростає, певні чипи AMD продовжують “пробивати дно”, у хорошому сенсі. Тут дуже приємно потішила можливість лише за ~$130 придбати AMD Ryzen 5 7500F (6/12; 3,7/5,0 ГГц). Цей процесор вже коштує дешевше 6-ядерників для Socket AM4, і на те є певна причина. Як ви вже напевно зрозуміли, йдеться про використання модулів оперативної пам’яті різних стандартів. Будь-які чипи для новішої Socket AM5 потребують виключно DDR5, тоді як CPU попередньої генерації працюють з DDR4. На поточний момент це особливість, яка принципово впливає на кінцевий вибір процесора, та, відповідно, загальної платформи. Різниця у вартості модулів пам’яті різних стандартів може бути суттєвішою за відмінність цінників CPU.
Це стосується навіть базових ігрових конфігурацій, для яких зараз ми вимушені рекомендувати лише 16 ГБ пам’яті. Якщо двоканальний комплект DDR4-3200/3600 такої місткості можна придбати за еквівалент $150, то на подібний набір DDR5-5200/5600 знадобиться вже $250+. До того ж вибір комплектів DDR5 16 ГБ дуже обмежений. Через функціональні особливості організації банків пам’яті DDR5, модулі на 8 ГБ не дозволяють ефективно використовувати весь потенціал підсистеми пам’яті. Тож 8-гігабайтові планки DDR5 – це радше вимушена міра, але точно не рекомендація.
Хоч як би хотілося збирати стартові системи на AM5 через привабливі ціни на CPU, баланс компонентів змушує відмовитися від цієї ідеї та повернутись до доступніших рішень AM4. Тут нагальні потреби закриває AMD Ryzen 5 5600 (6/12; 3,5/4,4 ГГц), який у tray-варіанті можна придбати за еквівалент $130. Роздрібна версія коштує близько $150, причому в цьому випадку процесор пропонується вже з простеньким кулером. Але на різницю у ціні ($20) пропонуємо окремо придбати значно ефективніший та тихіший охолоджувач.
Відеокарта. На відеокарту для базових ігрових конфігурацій також доводиться витрачати помітно більше, ніж хотілося б. Ціни на моделі початкового рівня дещо стабілізувались, але залишаються чималим тягарем при збиранні ПК. Щодо конкретних рекомендацій, то нещодавно в межах огляду однієї з версій GeForce RTX 5060 Ti 8 ГБ ми порівняли її можливості з показниками молодших представниць серії – GeForce RTX 5060 8 ГБ та GeForce RTX 5050 8 ГБ. За підсумками тестів, саме GeForce RTX 5060 демонструє найкраще співвідношення ціна/продуктивність, тож для базових ігрових конфігурацій серед асортименту NVIDIA пропонуємо орієнтуватися на модифікації цієї лінійки.
Насправді, умовна вартість одного fps для GeForce RTX 5050 та RTX 5060 Ti не суттєво вища. Але стартова GeForce RTX 5050 вже не завжди здатна запропонувати очікуваний рівень продуктивності у важких проєктах, тоді як старша “Ti-ка” дає досить скромний приріст продуктивності (+15%) порівняно з RTX 5060, та загалом цікавіше виглядає у модифікації з 16 ГБ пам’яті. Втім, поточна вартість відеокарт у такій реалізації апріорі виключає її з варіантів для ігрової системи початкового рівня.
За даними азійських джерел, NVIDIA готує неочікуване “переродження”. Цього літа компанія планує відновити постачання GPU для культової GeForce RTX 3060 12 ГБ. AIB-партнери вже чистять конвеєри, щоб повернути народну улюбленицю в гру. Але чи є їй місце в геймерських ПК зразка середини 2026 року?
Усе вирішить ціна. Якщо NVIDIA з партнерами тут не перебільшать, 12 ГБ відеопам’яті знову зіграють свою роль і забезпечать шалений попит. Водночас дива чекати не варто – архітектурі Ampere вже понад п’ять років. Станом на зараз об’єм пам’яті є чи не єдиною вагомою перевагою RTX 3060. Там, де вистачить і 8 ГБ, та ж GeForce RTX 5060 легко обходить ветерана на ~40%, пропонуючи кращу економічність.
Потенційна реанімація GeForce RTX 3060 виглядає як прагматичний маневр і спроба розвантажити кремнієві фабрики. Графічні процесори для цієї моделі виготовляла компанія Samsung за 8-нанометровим техпроцесом. Натомість найновіша лінійка RTX 50 повністю окупувала перевантажені конвеєри TSMC. Якщо NVIDIA вдасться зняти з тайванських ліній хоча б частину бюджетних замовлень і перекинути ці ресурси на “запікання” топових кремнієвих кристалів, компанія без вагань піде на таку рекомбінацію.
Якщо говорити про актуальні відеокарти для базових ігрових ПК, то окрім GeForce RTX 5060 8 ГБ варто дивитися й у бік Radeon RX 9060 8 ГБ ($375). Але ще більш збалансовано зараз виглядають стартові версії Radeon RX 9060 XT 8 ГБ – особливо коли трапляються акційні пропозиції до $400. Так, моделі з 16 ГБ пам’яті були б значно цікавішими у довготривалій перспективі, але цінники на рівні $500+ погано асоціюються з концепцією базової ігрової системи.
AMD готує до випуску Radeon RX 9050 8 ГБ, яка, схоже, має стати прямою конкуренткою GeForce RTX 5050. Цікаво, що в основі новинки використовуватиметься GPU Navi 44 у конфігурації, фактично ідентичній Radeon RX 9060 XT – з 2048 потоковими процесорами та відповідним набором функціональних блоків.
Так, у випадку RX 9050 очікуються помітно нижчі робочі частоти GPU та пам’яті, однак це вже параметри, які потенційно можна компенсувати ручним розгоном. Значно цікавіше виглядає те, що для формально старшої Radeon RX 9060 AMD використовує спрощену версію Navi 44 лише з 1792 обчислювальними блоками, тоді як RX 9050 отримає повноцінну конфігурацію чипа. Точні строки анонсу Radeon RX 9050 AMD поки не уточнює.
Якщо вже піднімати бюджет на відеокарту майже до $400, то ще одним цікавим варіантом для базової ігрової системи стає Intel Arc B580 12 ГБ. Це фактично єдина актуальна модель у цьому ціновому сегменті, що пропонує подібний обсяг VRAM.
Наявність 12 ГБ пам’яті тут справді важко переоцінити, однак за загальним рівнем продуктивності Intel Arc B580 все ж поступається рішенням AMD та NVIDIA за аналогічні гроші. Спочатку передбачалося, що ця модель конкуруватиме переважно з відеокартами попереднього покоління на кшталт GeForce RTX 4060 та Radeon RX 7600 XT, і саме в такому сценарії позиції Intel виглядали доволі переконливо. Втім, вихід рішень на архітектурах Blackwell та RDNA 4 змінив баланс сил, тож головною перевагою Arc B580 нині залишається саме збільшений обсяг відеопам’яті. Саме тому Intel Arc B580 12 ГБ ми також додаємо до таблиці рекомендованих варіантів – без неї перелік альтернатив був би неповним.
Оптимальний ігровий ПК місяця ($1500–1800)
Процесори. Нам дуже подобається новенький чип Intel Core Ultra 5 250K Plus (6+12; 4,2/5,3 ГГц + 3,3/4,6 ГГц). Дійсно, рідкісний випадок, коли “рефреш” вийшов настільки переконливим, що такого приросту продуктивності не завжди можна було очікувати навіть при переході на наступне покоління чипів, не кажучи вже про оновлення. Умовне гасло “більше обчислювальних ядер за ті ж гроші” чудово працює й сприймається як правильний напрям. Максимально жорстка конкуренція у цій ніші вимагає від Intel радикальних заходів, і можна лише вітати, що компанія не боїться вдаватися до “гри на пониження”. І це в умовах непростої загальної ситуації на ринку напівпровідників.
За результатами тестувань, Core Ultra 5 250K Plus пропонує у середньому +15% до можливостей попередника Core Ultra 5 245K (6+8; 4,2/5,2 ГГц + 3,6/4,6 ГГц), причому у виключно багатопотокових завданнях перевага сягає 20–25%. Окрім чотирьох додаткових E-Cores, “плюсова” версія також отримала збільшений кеш-буфер третього рівня – 30 МБ замість 24 МБ, а також базово підвищену з 2100 МГц до 3 000 МГц частоту міжчипового інтерконекту (die-to-die), що додає переваг новинці у низці інших завдань. Але саме в іграх різниця менш відчутна. Ну, дійсно, для переважної більшості актуальних проєктів, навіть тих, які добре масштабуються під багатопотоковість, наявність 18 фізичних ядер замість 14 принципово не вплине на показники. Хоча більший кеш L3 в певних моментах може додати певну кількість fps, а також допомогти підтримувати вищі значення для рідкісних подій (0,1%).
Нарешті про найцікавіше – про вартість. Рекомендована ціна Core Ultra 5 250K Plus для американського ринку становить $199, версії 250KF Plus – $184. В Україні такі чипи з’явилися за еквівалент ~$290 та ~$275, відповідно. Попри офіційні MSRP, цілком очікувано, що на старті продажів новинки будуть дорожчими за моделі, які вже тривалий час представлені на ринку. Але поточна різниця цього разу виглядає надто великою. Core Ultra 5 245K зараз можна придбати приблизно за ~$210. А якщо не зважати на певні нюанси схем постачання, то версію Core Ultra 5 245KF без інтегрованої графіки взагалі реально знайти за ~$180 або й дешевше.
З огляду на жорстку економію бюджету додаткові витрати у $80–100 на оновлення CPU виглядають дещо невиправданими. Особливо з огляду на те, що саме в іграх приріст продуктивності навіть із топовою відеокартою в режимі Full HD вимірюється одиницями відсотків. Тож тут варто зважати на власний сценарій використання ПК. Якщо це не лише платформа для розваг, а й робоча система із завданнями, що добре масштабуються на багатопотоковість, – “плюсовики” виглядають цікавіше вже на старті продажів. Якщо ж основне навантаження на систему – це ігри, є сенс наразі зекономити, придбавши помітно доступніший процесор. Водночас загалом Core Ultra 5 250K/KF Plus мають усі шанси швидко опинитися серед рекомендованих оптимальних конфігурацій, щойно стартові цінники знизяться хоча б на $30–40.
Чи є зараз сенс дивитися у бік платформи LGA1700? Принаймні такий варіант досі залишається “на столі”. Відповідний кандидат для оптимальної ігрової конфігурації тут фактично один – Intel Core i5-14600KF (6/12 + 8; 3,5/5,3 ГГц + 2,6/4,0 ГГц). Навіть попри цінник, що зріс до ~$290, цей чип у середині 2026 року все ще має стабільний попит. Підтримка пам’яті DDR4 частково вибачає йому і поточну вартість, і доволі високе енергоспоживання.
За нинішніх умов процесор дедалі частіше доводиться оцінювати разом із вартістю всієї зв’язки “CPU + DRAM”. І тут комплект з Core i5-14600KF та 32 ГБ DDR4 обійдеться відчутно дешевше за систему на базі Core Ultra 5 245KF із 32 ГБ DDR5. Водночас у реальних ігрових сценаріях обидві платформи забезпечать дуже схожий рівень продуктивності.
На платформі Socket AM5 від AMD маємо дуже сильну оптимальну трійку процесорів. Кістяк набору складають старі знайомі – перевірений 8-ядерний фаворит AMD Ryzen 7 7700 (8/16; 3,8/5,3 ГГц) та прогресивніший 6-ядерний AMD Ryzen 5 9600X (6/12; 3,9/5,4 ГГц). Обидва пропонуються приблизно за $210 у tray-версіях. Цього разу компанію їм складе AMD Ryzen 5 7500X3D (6/12; 4,0/4,5 ГГц; 96 МБ L3), вартість якого нарешті знизилась до рівня, коли цей чип справді може зацікавити тих, хто давно хотів поекспериментувати з недорогим процесором із буфером X3D.
Попри те, що модель з’явилась у продажу в Україні ще наприкінці минулого року, тривалий час вона відлякувала цінником на рівні ~$300, що було занадто дорого для 6-ядерного чипа. Поточні $230–240 вже дозволяють додати її до переліку цілком реалістичних варіантів.
Навіть пряме порівняння цієї трійки навряд чи дозволить визначити явного лідера чи аутсайдера, особливо коли йдеться про ігрову платформу. Кожен із процесорів має власні сильні сторони, які розкриватимуться залежно від сценарію використання. Тут і різна кількість ядер, і різні архітектури та рівень IPC, і різні робочі частоти, і принципово різний обсяг кеш-пам’яті L3. Загалом усі три варіанти варті уваги. Втім, цього разу робимо ставку на прагматизм та обираємо Ryzen 7 7700 для збірки. Вісім ядер – це вісім ядер.
Оголошений “ігровий тріумвірат” покладається виключно на DDR5. Чи є якісь доступніші варіанти з DDR4? Звісно, тут все ще можна покладатись на Socket AM4. Серед очевидних рішень, що не потребують уточнень – AMD Ryzen 7 5700X (8/16; 3,4/4,6 ГГц) за ~$175. Перевірена часом 8-ядерна класика, яка знає свою роботу. Не дивно, що в актуальних рейтингах популярності CPU ця модель знову опиняється на верхніх позиціях.
Розширюється географія постачань AMD Ryzen 5 5500X3D (6/12; 3,0/4,0 ГГц; 96 МБ L3), який майже рік тому з’явився як ексклюзив для ринку країн Латинської Америки. CPU навіть встиг потрапити на віртуальні прилавки активних онлайн-майданчиків в Україні. Але вочевидь перша партія виявилась незначною, бо закінчилась дуже швидко. Принаймні нам вдалося зафіксувати стартовий роздрібний цінник 6-ядерника на “X3D-стероїдах” для Socket AM4 – еквівалент $220.
Як і очікувалося, AMD таки наважилась відновити випуск 8-ядерних чипів X3D для AM4. Модель AMD Ryzen 7 5800X3D 10th Anniversary Edition має з’явитися ще у другому кварталі поточного року та номінально присвячуватиметься десятиріччю платформи Socket AM4. Виставка COMPUTEX 2026, що пройде 2–6 червня, може стати вдалим майданчиком для офіційної появи цієї моделі на глобальному ринку. Ryzen 7 5800X3D (8/16; 3,4/4,5 ГГц; 96 МБ L3) вже були помічені в індійській мережі із цінником, еквівалентним $310. Якщо тираж “ювілейного” чипа буде чималим, а роздрібна ціна помірною, це може стати гарною новиною для власників систем на AM4, яким повернуть можливість ігрового прискорення без радикальної заміни платформи з переходом на пам’ять DDR5.
Почекаємо офіційного повернення Ryzen 7 5800X3D, але, зважаючи на стартову вартість Ryzen 5 5500X3D, є підстави припускати, що за можливий апгрейд “малою кров’ю” доведеться сплатити повну ціну.
Відеокарти. З відеокартами для оптимальних ігрових конфігурацій фінансово обтяжливо, зате досить просто із вибором – GeForce RTX 5070 12 ГБ або Radeon RX 9070 16 ГБ. Моделі обох серій пропонуються десь від $700+. Про загальні можливості та функціональні особливості згаданих серій ми вже неодноразово згадували, як і про переваги й недоліки кожного з рішень. Ідеальні варіанти для Full HD на максималках зі сміливими експериментами з трасуванням променів. У 1440p результати також дуже хороші. Radeon RX 9070 почуватиметься впевненіше завдяки більшій місткості VRAM, GeForce RTX 5070 добиратиме своє через кращі оптимізації масштабування та генерації кадрів.
Третьою не зайвою тут би опинилась відеокарта від Intel, але компанія не поспішає вступати у боротьбу в цій ніші. Через відсутність нових потужних користувацьких відеокарт виробника, які можна було б органічно вписати до складу оптимальних ігрових конфігурацій, найбільш допитливим оглядачам доводиться експериментувати зі спеціалізованим адаптером Intel Arc Pro B70 32 ГБ. У низці синтетичних тестів 3DMark ця модель виявилась приблизно на 22% швидшою за GeForce RTX 5060 Ti 16 ГБ, однак у реальних іграх різниця між ними мінімальна, а подекуди рішення NVIDIA навіть виходить уперед.
З огляду на це перспективи появи повноцінних ігрових відеокарт на базі графічного процесора Intel BMG-G31 наразі виглядають доволі туманними. Напевно зараз виробнику куди цікавіше пропонувати Intel Arc Pro B70 32 ГБ за $949 як рішення для роботи з LLM та 3D-візуалізацією.
Оперативна пам’ять. Ситуація на ринку DRAM залишається складною. Після нетривалого періоду стабілізації ціни знову пішли вгору. Комплекти DDR5 обсягом 32 ГБ за $370–380 ще можна знайти, однак типова вартість популярних наборів DDR5-5600/6000 уже перевищує $400 і продовжує поступово зростати. Схоже, ринок входить у фазу затяжного подорожчання DRAM, і приводів для оптимізму поки небагато. Більшість аналітиків прогнозують подальше зростання цін на модулі пам’яті, тому на швидке повернення до більш комфортних цінників у середньостроковій перспективі розраховувати не варто.
Очевидно, що зараз не найкращий момент для купівлі оперативної пам’яті. Водночас навряд чи хтось готовий впевнено сказати, коли ситуація зміниться кардинально. І ще велике питання – в яку саме сторону.
Прогресивний ігровий ПК місяця ($2000+)
Процесори. Цього разу дозволимо собі трішки піддатись емоціям та створити відчуття певної динаміки оновлення процесорної позиції у прогресивній конфігурації, рекомендуючи новенький чип Intel Core Ultra 7 270K Plus (8+16; 3,7/5,5 ГГц + 3,2/4,7 ГГц). Не те, щоб можливостей 20-ядерного Core Ultra 7 265K (8+12; 3,9/5,5 ГГц + 3,3/4,6 ГГц) тут вже не вистачало, але ж спокуса отримати топовий чип за помірною ціною занадто велика, щоб не скористатись такою нагодою.
У випадку з Core Ultra 7 270K Plus ми маємо рідкісну нагоду за еквівалент $410 у роздрібному продажу в Україні отримати чип, який фактично еквівалентний флагману лінійки – Core Ultra 9 285K (8+16; 3,7/5,7 ГГц + 3,2/4,6 ГГц), який у наших широтах зараз пропонується за ~$630. Мінімальна різниця лише у робочих частотах. Практичні тестування підтверджують, що завдяки невеликим внутрішнім оптимізаціям Core Ultra 7 270K Plus навіть незначно випереджає номінально топову модель серії Arrow Lake-S. Як у робочих завданнях, так і в іграх.
До речі, для ситуації з останніми розробники запропонували новий інструмент – Intel Binary Optimization Tool (iBOT). Під час запуску гри утиліта аналізує її бінарний код ще до виконання інструкцій процесором. Технологія виявляє застарілі або неефективні ділянки коду, оптимізовані під старі архітектури x86, після чого адаптує їх під особливості сучасних процесорів Intel.
iBOT оптимізує порядок виконання інструкцій і покращує розподіл навантаження між P-ядрами та E-ядрами, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси архітектури Arrow Lake. Фактично Intel Binary Optimization Tool стала розвитком ідеї Intel Application Optimization, однак між цими технологіями є принципова різниця: APO переважно займалась оптимізацією планування потоків через Windows, тоді як iBOT працює безпосередньо з виконуваним кодом гри “на льоту”. При цьому технологія не потребує доступу до вихідного коду проєкту й не змінює оригінальні файли на диску. Intel описує цей підхід як “оптимізацію після компонування” (post-link optimization), у межах якої формується ефективніше організований машинний код.
Щоправда, для роботи iBOT потрібна попередня підготовка профілів під конкретні ігри. Наразі технологія підтримує лише 12 проєктів. Серед них, наприклад, у Shadow of the Tomb Raider Intel заявляє до 22% приросту FPS, тоді як середній приріст продуктивності оцінюється приблизно у 8%.
Початково підтримку Intel Binary Optimization Tool отримали лише нові чипи виробника. Серед десктопних моделей це Core Ultra 7 270K Plus та Core Ultra 5 250K Plus. Також iBOT буде працювати на мобільних CPU лінійки Arrow Lake Refresh та нових процесорах серії Panther Lake. Технологія є опціональною і активується через інтерфейс Intel Application Optimization.
У контексті прогресивної конфігурації це ще один переконливий аргумент на користь Core Ultra 7 270K Plus. Звісно, повністю покладатися на “безкоштовний” приріст продуктивності не варто, однак сама концепція динамічної бінарної оптимізації виглядає доволі перспективно – особливо якщо Intel продовжить активно розширювати список підтримуваних ігор.
Загалом історія з Arrow Lake Refresh виглядає як крок у правильному напрямі, що дозволить Intel поступово вийти з кризи управлінських рішень. В цьому компанії безперечно допоможе й поточна ситуація на ринку напівпровідників.
Схоже, Intel отримає замовлення на виготовлення чипів для Apple на своїх виробничих потужностях. За попередніми даними, компаніям вдалось домовитись стосовно використання техпроцесу Intel “ери ангстрем” для процесорів Apple. Початково може йтись про мікросхеми для відносно недорогих рішень, а вже у 2027 році на модернізованому Intel 18A-P можуть з’явитися однокристальні процесори M-серії.
Для Apple це буде добра нагода диверсифікувати постачання чипів для своїх продуктів та можливість отримати спроможного виробника на території Сполучених Штатів. Ну, а для Intel мати у замовниках Apple – це очевидне визнання успіху виробничого підрозділу Intel Foundry. Можливо, саме останній у перспективі дозволить компанії суттєво покращити своє становище. Фактично воно вже так відбувається, достатньо лише поглянути на акції компанії, вартість яких за останній рік зросла майже вшестеро – з $19–20 у травні 2025 року до ~$120–130 на даний момент. Це абсолютні рекорди за всю історію Intel. Отже, ставка на власне виробництво зіграла?
Для прогресивної платформи на AMD також маємо кілька чудових CPU. У базі безпрограшний варіант – AMD Ryzen 7 9800X3D (8/16; 4,7/5,2 ГГц). Ціна помірна (~$480), ігрова продуктивність майже рекордна. “Пальма першості” нині у прискореної версії AMD Ryzen 7 9850X3D (8/16; 4,7/5,6 ГГц). Якщо кілька додаткових процентів зверху – принциповий момент, ніхто не заважає витратити додаткові кошти (~$530), щоб уже напевно володіти найшвидшим ігровим CPU.
Якщо йтиметься про економію (так, для прогресивних ПК це також може бути актуально), виручити може AMD Ryzen 7 7800X3D (8/16; 4,2/5,0 ГГц), який вже можна придбати за ~$330. Додатковий буфер L3 зробить свою справу в іграх, хоча архітектура Zen 4, відчутно нижчі частоти, обмеження розгону та певна специфіка охолодження – можливо не ті компроміси, на які захочеться йти з огляду на загальний бюджет системи. Втім, варіант робочий, до того ж, CPU напрочуд економічний.
AMD має намір продовжити експерименти з X3D у межах лінійки Ryzen 7000. За попередніми витоками компанія запропонує AMD Ryzen 7 7700X3D (8/16; 4,0/4,5 ГГц) – доступніший 8-ядерний варіант з 3D V-Cache, який має нав’язати боротьбу у ніші ~$250 та ускладнити становище для того ж Core Ultra 5 250K Plus.
Нарешті у товарній кількості з’явились у продажу чипи Ryzen 9 9950X3D2 Dual Edition (16/32; 4,3/5,6 ГГц). Якщо комусь для робочих завдань потрібен CPU з велетенським буфером L3 – ваш час настав. Розробники раніше запевняли, що технологічна реалізація 3D V-Cache на обох 8-ядерних чиплетах не складе великої проблеми, а от ефект від подальшого збільшення кеш-пам’яті третього рівня не завжди очевидний. Принаймні його не вдається отримати у контексті ігрової платформи – тут зазвичай краще себе проявляють 8-ядерні Ryzen 7 9800X3D.
Материнські плати. Прогресивну платформу Intel рекомендуємо комплектувати материнською платою на флагманському чипсеті Intel Z890. Окрім ширших функціональних можливостей порівняно з масовими рішеннями, такі моделі забезпечують повноцінну підтримку розгону процесора. Водночас варто враховувати, що робота CPU поза межами штатних параметрів вимагатиме ефективного охолодження. Попри зміну позиціонування, сучасні 24-ядерні процесори Core Ultra 7 за рівнем енергоспоживання й тепловиділення майже повторюють показники флагманського Core Ultra 9.
Для системи AMD загалом здебільшого вистачить добре оснащеної моделі на AMD B850, яка вже фактично дозволяє розкрити потенціал системи. Хіба якщо обов’язково знадобиться USB4, швидкісний інтерфейс частіше можна зустріти на пристроях з AMD X870/X870E.
З цікавих новин – майбутні чипсети AMD X970/X970E будуть використовувати ті ж мікросхеми Promontory 21, що і попередні системні хаби. Очікується, що вони будуть представлені разом з процесорами на архітектурі Zen 6 у межах платформи AM5. Основним нововведенням тут стане офіційна підтримка модулів пам’яті CUDIMM та CAMM для DDR5.
Що ж загалом стосується материнських плат, то загальне уповільнення ринку ПК у 2026 році дає про себе знати дедалі відчутніше – і чи не найбільшого удару отримують саме виробники материнських плат. Велика тайваньська четвірка – ASUS, GIGABYTE, MSI та ASRock – прогнозує падіння постачань своїх продуктів у діапазоні від 24 до 37%. Цифри вражаючі навіть на тлі загальної нестабільності ринку комплектуючих.
Відеокарти. З відеокартами для прогресивних конфігурацій цього разу інтриги фактично немає. Вибір зводиться до двох вдалих моделей — Radeon RX 9070 XT 16 ГБ та GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ.
AMD та її партнерам поки вдається утримувати вартість свого high-end-рішення в межах ~$800–850. Натомість конкурентка від NVIDIA навіть у базових версіях коштує помітно дорожче – від ~$1050–1100, тобто різниця сягає $200–250.
Найближчим часом якихось суттєвих оновлень у цьому сегменті не очікується, тому можна спокійно обирати серед актуальних моделей без побоювань, що дорога відеокарта буде куплена буквально напередодні зміни графічних поколінь.
За відсутності гучних апаратних оновлень виробники дедалі активніше роблять ставку на програмні технології. NVIDIA, схоже, намагатиметься суттєво змінити підхід до ігрової візуалізації за допомогою DLSS 5 – технології, що передбачає не лише масштабування, а й додаткову ШІ-обробку зображення.
Втім, настільки агресивне втручання у фінальну картинку може зіткнутися з неоднозначною реакцією гравців. Згідно з опитуванням TechPowerUp, у якому взяли участь близько 20 тисяч користувачів, 58% респондентів вважають, що ШІ не повинен змінювати оригінальний художній задум гри. Ще 28% хочуть спочатку побачити практичну реалізацію технології в реальних проєктах, перш ніж формувати остаточне ставлення.
Лише 8% опитаних переконані, що DLSS 5 забезпечить помітно кращу якість зображення, а ще 6% готові прийняти подібні зміни лише за умови додаткового приросту FPS.
Тим часом AMD вирішила потішити власників відеокарт попередніх поколінь. Приємною несподіванкою стало офіційне підтвердження того, що підтримка FSR 4.1 для серії Radeon RX 7000 з’явиться вже у липні, а на початку 2027 року технологія дістанеться навіть адаптерів лінійки Radeon RX 6000.
Початково технологія масштабування AMD FidelityFX Super Resolution 4 розроблялася насамперед для архітектури RDNA 4 (серія Radeon RX 9000), яка отримала оновлені ШІ-прискорювачі для ML-обчислень. Щоб адаптувати алгоритми машинного навчання для старіших відеокарт, інженерам AMD довелося вирішувати питання сумісності та оптимізації під інші типи обчислень.
Оскільки графічні процесори RDNA 3 не мають повноцінної апаратної оптимізації під FP8-обчислення, FSR 4.1 для Radeon RX 7000 адаптували під INT8-навантаження. AMD заявляє, що це дозволило зберегти високу якість масштабування та стабільну продуктивність навіть без спеціалізованих FP8-блоків. За словами компанії, технологія працюватиме більш ніж у 300 іграх.
Майбутнє поширення FSR 4.1 на серію Radeon RX 6000 виглядає доволі сильним кроком з боку AMD у контексті підтримки старих продуктів. Для власників таких відеокарт це означає можливість отримати сучасні ML-алгоритми масштабування без необхідності негайного переходу на нове покоління.
Водночас, чи не свідчить настільки активна підтримка старих GPU про те, що з новими поколіннями компанія поки не поспішатиме? Питання риторичне.
За матеріалами: mezha.ua