Дослідники робототехніки зі США вирушили до Венесуели зі своїми змієподібними роботами після отримання термінового виклику.
Роботи, що рухалися як змії, проникали крізь уламки зруйнованих будівель у пошуках людей, що опинилися під завалами, після руйнівного землетрусу у Венесуелі.
Ці так звані змієподібні роботи стали унікальною технологічною допомогою для міжнародних пошуково-рятувальних операцій після двох землетрусів, що сколихнули Венесуелу 24 червня. Загинуло понад 5000 людей, ще 16 740 отримали поранення. Рятувальники з усього світу використовували навчених собак, сейсмічні та акустичні пристрої, відеокамери на палицях або тепловізійні камери для пошуку ознак постраждалих. Однак змієподібні роботи, оснащені відеокамерою, могли проникати крізь вузькі щілини, досліджуючи глибокі шари зруйнованих будівель.
«Змієподібні роботи корисні тим, що вони можуть проникати у щільні простори, недоступні для техніки та людей, що дуже важливо в пошуково-рятувальних операціях. Це дозволило нам безпечно розширити візуальний пошук рятувальників», — розповів Гові Чосет, керівник лабораторії біоробототехніки в Університеті Карнегі-Меллона в Піттсбурзі. «У певному сенсі, ви проводите мініінвазивну операцію на структурі за допомогою змієподібного робота».
Кожен робот довжиною 1,2 метра має модульну конструкцію з окремими сегментами, які можна легко замінювати або модернізувати. Оператор керує роботом за допомогою відеоігрового контролера та ноутбука, підключеного до робота. Однак програмні алгоритми дозволяють роботу самостійно координувати рухи сегментів для досягнення потрібної траєкторії руху з точки А в точку Б.
Чосет та його колеги майже два десятиліття розробляли різні версії змієподібних роботів, які можуть досліджувати археологічні об’єкти, плавати під водою та навіть допомагати під час мініінвазивних хірургічних операцій. Однак вперше змієподібний робот був випробуваний у пошуково-рятувальних сценаріях після землетрусу в Мехіко 19 вересня 2017 року, коли вони допомогли обстежити зруйновану житлову будівлю.
Несподівана подорож
Перше розгортання змієподібного робота привернуло увагу Беатріс Гонсалес, уродженки Венесуели, яка проживає в Атланті. Вона звернулася до чат-бота Grok з проханням знайти способи допомоги в пошуково-рятувальних операціях у Венесуелі після землетрусів. Grok направив її до статті Університету Карнегі-Меллона про операцію 2017 року в Мехіко.
Гонсалес зателефонувала до лабораторії Чосета. Дослідники робототехніки виявили бажання допомогти і згодом підтвердили свою участь, перебуваючи на сцені під час підготовки до демонстрації своїх роботів на концерті, присвяченому 250-й річниці Америки в Піттсбурзі 27 червня. «Ми виступали між Third Eye Blind та репером Nelly», — зазначив Чосет.
Це рішення призвело до шаленої нічної підготовки та пакування роботів. Дослідникам довелося замінити камери на головах кількох роботів, щоб переконатися в їхній справності, а також запастися додатковими акумуляторами для кейса керування, який також слугує джерелом живлення робота. Протягом 24 годин вони летіли до Маямі з трьома змієподібними роботами.
Зупинка в Маямі 28 червня тривала трохи довше, ніж очікувалося, оскільки команда терміново шукала власника приватного літака, готового доставити їх до Венесуели. Кілька власників відмовилися через обмеження, запроваджені венесуельським урядом. Однак Гонсалес допомогла команді, використавши свої зв’язки, і вони врешті-решт отримали рейс.
Пошук постраждалих
Після прибуття літака до Венесуели 30 червня команду зустріли морські піхотинці США, а потім передали Червоному Хресту Венесуели для переправлення до сильно постраждалого міста Ла-Гуайра на півночі країни. Дослідники разом із міжнародними командами з багатьох країн три дні, з 30 червня по 3 липня, проводили пошуки на кількох об’єктах зруйнованих будівель.
В одному випадку йорданська рятувальна команда з собакою дійшла висновку, що в зруйнованій житловій будівлі постраждалих немає, тоді як інфрачервоні камери колумбійської команди вказували на можливу присутність постраждалого. Команда Карнегі-Меллона направила змієподібного робота в невеликий отвір, поки батько, чий син зник, з надією спостерігав, чи зможе команда знайти його дитину під уламками.
Змієподібний робот пройшов приблизно 4,5–6 метрів, але нікого не знайшов. Проте чоловік, чий син зник, висловив свою вдячність дослідникам робототехніки за їхні зусилля. «Люди у Венесуелі були надзвичайно ввічливими», — розповів Чосет.
Чосет також згадав, як місцеві жителі Венесуели постійно забезпечували команду гарячими стравами, а також пропонували спортивні напої та навіть кейк під час пошукових робіт.
«Вони були дуже турботливими, виявляли таку любов, таке співчуття до нас, перебуваючи у становищі, яке жодна людина не повинна переживати», — зазначив Чосет.
Організація Об’єднаних Націй звернулася з проханням про виділення майже 300 мільйонів доларів для допомоги понад 1,3 мільйонам людей, постраждалих від землетрусу, а Світовий банк оцінив збитки від землетрусу для будівель у 19,6 мільярда доларів.
Примітно, що адміністрація Трампа отримала понад 13 мільярдів доларів доходу від венесуельських експортних операцій та продажу нафти, згідно з розрахунками Financial Times. Сполучені Штати взяли під контроль доходи Венесуели від нафти після захоплення президента Ніколаса Мадуро під час військового рейду в січні та отримання співпраці віце-президента Делсі Родрігес.
Ці нафтові доходи, ймовірно, могли б допомогти у відбудові Венесуели. Однак повільне економічне відновлення країни викликає запитання щодо того, чи всі кошти від нафти були надані для використання Венесуелою, згідно з Financial Times. Адміністрація Трампа не надала роз’яснень щодо управління цими коштами, незважаючи на запити від законодавців США.
Повернення та плани на майбутнє
Зрештою, команда змієподібних роботів повернулася до Сполучених Штатів, не знайшовши жодного постраждалого. Однак майже 6500 людей були врятовані за допомогою пошуково-рятувальних команд з усього світу.
За збігом обставин, Чосет мав довгу розмову з жінкою, чий чоловік, охоронець, був похований вісім днів у зруйнованому підвалі торгового центру. Він зазначив, що був переповнений радістю, коли пізніше дізнався, що чоловіка жінки витягли живим.
«У неї було двоє дітей, і різниця у віці була такою ж, як у моїх двох синів, тож це мене дуже зворушило», — розповів Чосет.
Дослідники з Карнегі-Меллона мають кілька ідей щодо покращення змієподібних роботів для можливих майбутніх розгортань. Одним із їхніх пріоритетів є встановлення світлових датчиків, які допоможуть створювати 3D-карти оточення робота, що дасть оператору та пошуково-рятувальним командам краще розуміння того, як керувати роботом під завалами.
Після повернення члени команди також записали свої враження, щоб скласти список справ для будь-яких несподіваних подорожей у майбутньому. «Найважливіше – що пакувати і як пакувати», — сказав Чосет.
Змієподібні роботи залишаються переважно дослідницькими прототипами, а не робочими інструментами для пошуково-рятувальних операцій. Однак Чосет відзначив попередній досвід та тренування своєї команди в пошуково-рятувальних сценаріях із використанням змієподібних роботів, що включали цикли поломок і ремонту для їх покращення. Він також підкреслив філософію своєї лабораторії щодо витрачання часу та зусиль на створення надійних роботів, здатних надійно працювати поза рамками кількох дослідницьких демонстрацій.
«Мої студенти та персонал дотримувалися принципу: «Зробімо ці системи якомога надійнішими», — зазначив Чосет. «Щоб під час наших досліджень ми не боролися постійно з роботом, щоб він працював».
Оригінал статті: arstechnica.com