Наприкінці 2025-го держава запустила Defence City — спеціальний податковий режим для оборонних компаній, створений за аналогією з Diia.City. За задумом влади, він має сприяти розвитку DefTech через спрощення податкового навантаження, допомогу в релокації виробництв та різні пільги для ОПК.
До цього, влітку 2025-го, депутати й представники українського DefTech публічно обговорювали, яким має бути цей режим та чого йому бракує.
Від запуску Defence City минуло пів року. AIN.UA дізнався, скільки зараз резидентів, чи відмовляли компаніям у резидентстві та чи вдалося вирішити питання до роботи спецрежиму, які ставив DefTech.
Спецрежим Defence City офіційно запустили в Україні. Першим резидентом стала компанія Skyfall
Defence City у цифрах
Станом на 21 липня 2026 року, спецрежим налічує 45 резидентів, повідомили в Міністерстві оборони у відповідь на запит AIN.UA.
Також, за результатами розгляду поданих заяв, одному заявнику відмовили у набутті статусу резидента, говорять у МО.
У міністерстві нагадують, що основними підставами для відмови є:
- невідповідність заявника встановленим законом критеріям;
- неподання необхідних документів, подання неповної або недостовірної інформації;
- наявність передбачених законом обмежень щодо заявника, його структури власності, контролю або пов’язаних осіб.
Серед підстав для відмов є також наявність у пов’язаних осіб компанії родинних зв’язків на території рф або тимчасово окупованих територій. Водночас, пояснюють у МО, така ж обставина може враховуватися у сукупності з іншими факторами.
Поки що жодний резидент не втратив свій статус. Підставами для цього можуть бути втрата відповідності встановленим критеріям, і так само подання недостовірної інформації, передбачені законом обмежень або інші обставини, які унеможливлюють резидентство.
Сукупний кваліфікований дохід 45 резидентів, тобто дохід від продажу озброєння, становить понад 93,5 млрд грн.
Українська UForce та американська ReconCraft домовилися про спільне виробництво морських дронів у США
Що таке Defence City
Defence City — спеціальний правовий режим державної підтримки підприємств ОПК, який запровадили постановами Кабміну від 17 грудня 2025 року.
Мета режиму — перетворити оборонну галузь на високотехнологічний, стійкий і конкурентоспроможний кластер, який масштабуватиме виробництво озброєння та військової техніки.
Резидентами можуть стати стратегічно важливі для обороноздатності підприємства, які відповідають критеріям статті 37 Закону «Про національну безпеку України».
Хто може стати резидентом і як подати заявку
Процедура набуття статусу складається з кількох етапів:
- Внутрішній аудит. Підприємство перевіряє, чи відповідає воно вимогам статті 37 Закону «Про національну безпеку України».
- Подання заяви до Міноборони. Пакет документів включає саму заяву (з реквізитами заявника, переліком видів діяльності, інформацією про виконання оборонних контрактів за попередній рік), первинний звіт про відповідність, річну фінансову звітність з аудиторським висновком, довідку про відсутність податкового боргу та, за потреби, довіреність представника. Подати документи можна електронно (з КЕП) на [email protected] або паперово за адресою Міноборони.
- Перевірка Міноборони (до 10 робочих днів).
- Внесення до реєстру. Якщо все гаразд, Міноборони видає наказ про надання статусу, і підприємство отримує запис у реєстрі Defence City, відтоді офіційно маючи статус резидента.
Далі резидент щороку звітує: подає оновлений звіт про відповідність, фінансову звітність і аудиторський висновок.
Якщо Міноборони виявляє ознаки невідповідності або нецільового використання пільг, компанія може втратити статус резидента.
Які переваги отримує резидент
Серед пільг, які пропонує Defence City резидентам — звільнення від податку на прибуток (базова ставка – 18%) за умови, що вивільнені кошти вкладатимуть в розвиток: наприклад, нові технології та зразки озброєння, загальна модернізація виробництва тощо. Важливий нюанс: використати звільнений прибуток потрібно до кінця року включно.
Водночас резидент не має права виплачувати дивіденди з прибутку, звільненого від оподаткування, — за винятком дивідендів на користь держави або держпідприємств.
Крім податку на прибуток, резидентів звільняють від земельного (ставка встановлюється місцевою радою і зазвичай становить до 3%) та екологічного (залежить від видів забруднень, фіксованої ставки немає) податків.
Уряд спростив правила отримання компенсації за пошкоджене майно бізнесу на прифронтових територіях
До переліку практичних переваг також входять:
- спрощені митні процедури для імпорту компонентів, обладнання та виробничих операцій;
- можливість експортувати товари військового призначення без отримання окремих експортних повноважень;
- умови для валютної лібералізації — залучення міжнародного фінансування та окремих валютних механізмів;
- обмеження публічного доступу до чутливої інформації про резидента в держреєстрах;
- підтримка релокації, зокрема фінансова, та підвищення захищеності виробничих потужностей під координацією Міноборони;
- сервісний і консультаційний супровід від МО;
- можливість бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників — статус резидента автоматично визначає підприємство критично важливим для ОПК.
Vyriy Industries повернули вилучені під час обшуків понад 32 млн грн. Суд відмовив ДБР в арешті коштів
Запуск Defence City. Які питання були у галузі та чи вдалося вирішити?
Ще влітку 2025 року, коли пакет законопроєктів щойно потрапив до парламенту, AIN.UA звернувся до deftech-компаній і об’єднань із запитом про їхнє ставлення до майбутнього режиму. Тоді ж, з першим і другим читанням у ВР, «Українська рада зброярів» провела зустріч з учасниками ОПК, де обговорювали можливі зміни у функціонуванні спецрежиму та очікування виробників від нього.
Cпівзасновник Buntar Aerospace Богдан Сас зазначив, що чекає на фінальний концепт режиму, щоб предметно оцінити плюси та мінуси, але після першого обговорення зауважив, що в запропонованій версії законопроєкту є багато сірих плям, зокрема, поєднання «Дія.City» та Defence City.
Однозначно позитивно Сас оцінював ймовірність часткового відкриття експорту, проте є умови, які були б неприйнятні для нього — наприклад, вручну відібраний пул виробників.
«За нашими спостереженнями, частина побажань виробників була врахована, і це позитивний сигнал, — говорить в коментарі для AIN.UA Борис Будеянський, директор технологічної компанії BlueBird Tech. — Важливо, що після першої реакції ринку відбувся діалог із галуззю, а фінальна конструкція Defence City стала більш практичною».
Для виробників було принципово, щоб режим не виглядав як «клуб для обраних», а був зрозумілим механізмом для реальних оборонних підприємств, додає він.
Серед важливих змін — більш чітка логіка резидентства, окремий реєстр, зниження порогу кваліфікованого доходу, добровільність релокації, збереження норм щодо захисту чутливої інформації та більш структурований підхід до підтримки ОПК.
Важливо, щоб фідбек виробників і надалі враховувався, адже Defence City може стати сильним інструментом для українського ОПК лише за умови, що держава й бізнес сприйматимуть його не як разову реформу, а як живу систему, яку потрібно регулярно вдосконалювати, пояснює Будеянський.
Загалом він вважає запуск Defence City однією з найважливіших державних ініціатив для українського оборонно-промислового комплексу за останні роки.
У BlueBird Tech позитивно оцінюють запуск цього режиму та готуються до отримання статусу резидента Defence City.
«Для нас це не лише питання податкових стимулів. Значно важливішим є формування прогнозованого середовища, в якому бізнес може планувати розвиток на роки вперед, збільшувати інвестиції у виробництво, R&D та створення нових оборонних рішень», — говорить Будеянський.
Defence City vs Дія City
Задум Defence City спершу подавали як аналог Дія City для оборонної галузі, але з фокусом на військові й dual-use технології.
За редакцією законопроєкту №13420, яку обговорювали влітку 2025-го, резидентом Defence City не могла стати компанія, яка не є платником податку на прибуток на загальних підставах — зокрема якщо вона вже застосовує спецрежими оподаткування на кшталт Дія City або перебуває на спрощеній системі.
У BlueBird Tech не розглядають Дія.City та Defence City як конкуруючі режими. Пояснюють: для українського Defense Tech вони виконують різні, але взаємодоповнюючі функції: Дія.City підтримує технологічну частину, а Defence City — виробничу й оборонну.
Збільшений фонд до €50 млн і фокус на Defense Tech. Як працюватиме «Дія.City Invest»?
Джерело новини: ain.ua