Edge of Memories: Як музика посилює динаміку бою та чому ШІ не замінить душу гри

Edge of Memories – нова гра від французької студії Midgar Studio, яка вже натякає на те, що другий розділ серії буде чимось особливим! Якщо перша частина, Edge of Eternity, вийшла в ранньому доступі ще у 2018 році, то нова частина кидає виклик жанру, відмовляючись від покрокових боїв на користь динамічного Action RPG, натхненного серією Mana. Нас чекає яскравий акторський склад і світ, що просто створений для пригод!

Поки ми чекаємо на оголошення дати релізу Edge of Memories, зануримося у музичний світ гри, поспілкувавшись з головним композитором Cédric Menendez, талановитою аранжувальницею та композиторкою Mariam Abounnasr (відома за Xenoblade Chronicles), та легендарною вокалісткою Emi Evans (NieR). Вони розкажуть нам про динамічні аудіосистеми, спільну роботу та чому генеративний ШІ ніколи не замінить людську душу, яка народжує незабутні саундтреки.

Примітка: інтерв’ю проводилося електронною поштою.

Зміст

Cédric Menendez про світи, що змінюються, та динамічні бої
Mariam Abounnasr про близькість, інструментарій та спадщину RPG
Emi Evans про вокальні виконання та особисті колаборації
Грандіозний фінал та дебати про генеративний ШІ

Cédric Menendez про світи, що змінюються, та динамічні бої

Edge of Memories: Як музика посилює динаміку бою та чому ШІ не замінить душу гри 1

Edge of Memories переносить нас на континент Аваріс, землю, що страждає від Корозії. Як це вражене і занепадаюче середовище вплинуло на вибір інструментів та загальну атмосферу саундтреку?

Cédric Menendez: В Edge of Memories не всі локації вражені, що створює різкий музичний контраст між різними зонами. Це не стільки про зміну інструментів, скільки про похмурішу, важчу атмосферу. Ми додали оброблені вокали, щоб надати оркестру моторошного, органічного звучання, яке одночасно дезорієнтує і невідступно насувається, немов зараза.

Хоча Аваріс і потерпає, гра демонструє яскравий, живий естетичний стиль. Як музикою вдалося передати напругу між цією красою та невідворотною гниллю? Чи допомагає ваш різнобічний досвід у жанрах Metal та Jazz створювати ці контрастні шари?

Cédric Menendez: Як я вже згадував, корозія присутня не всюди. Збережені зони дуже яскраві та сповнені індивідуальності. Для цих локацій я справді хотів, щоб музика підкреслювала відчуття подорожі та фантазії, переходячи від епічних крещендо до більш поетичних моментів. Оскільки саундтрек динамічний, перехід до враженої зони відбувається плавно за допомогою кросфейдів, але сама атмосфера кардинально змінюється.

Щодо впливу джазу та металу — так, я думаю, це однозначно чути в певних темах. Ці жанри сформували мене як композитора сьогодні. Свідомо чи ні, я завжди несу частинку цієї ДНК у своїй роботі.

Цей проект суттєво відрізняється від попередника, переходячи від покрокової бойової системи до високошвидкісного Action RPG. Як ви адаптували свій композиторський стиль, щоб відповідати більш шаленому темпу бою?

Cédric Menendez: В Edge of Eternity ми використовували більш традиційну систему, де музика змінювалася на початку битви, випадково обираючи теми персонажів з вашої партії. Для Edge of Memories ми хотіли чогось більш органічного.

Тепер, щойно Елайн завдає першого удару, музика еволюціонує: певні інструменти зникають, а нові шари вступають, надаючи епічного масштабу без будь-яких обривів чи пауз. Це робить саундтрек справді адаптивним до ситуації.

У Midgar Studio аудіокоманда залучена ще з пре-продакшену. Саме це дозволяє нам розробляти такі складні динамічні системи, співпрацюючи з іншими відділами розробки.

Коли я грав в ранню версію Edge of Memories на Gamescom минулого року, не міг не помітити, наскільки Edge of Memories виглядає та грається як частина серії Mana від Square Enix. Чи був культовий саундтрек серії впливом?

Cédric Menendez: Якщо я правильно зрозумів, ви питаєте, чи серія Mana вплинула на OST? Чесно кажучи, зовсім ні — хоча наша динамічна бойова музична система має деякі схожості з Visions of Mana. Правда в тому, що єдиною частиною, в яку я грав, була Secret of Mana на SNES ще в 90-х, і музика не залишила такого яскравого враження, як Final Fantasy, Chrono Trigger чи The Legend of Zelda. Мої справжні впливи для Edge of Memories — це скоріше NieR, Final Fantasy VI і VII, та The Legend of Zelda.

Гра має динамічний та адаптивний саундтрек. Чи могли б ви детально розповісти про технічну сторону того, як музика переходить між дослідженням та різними рівнями інтенсивності бою? Чи кожна композиція в грі має ці шари, що змінюються?

Cédric Menendez: Музика в Edge of Memories розроблена так, щоб масштабуватися залежно від інтенсивності дій, чи то стандартна сутичка, чи режим «Чорного Звіра» — по суті, «супер»-версія Елайн.

Ми використовуємо для цього FMOD. Це неймовірно корисний проміжний програмний продукт, який дозволяє нам скриптувати музику на основі ігрової поведінки. Як я вже пояснював, при першому ударі меча музика еволюціонує, залишаючись на тій самій темі: треки плавно накладаються і зникають. Технічно, Unreal Engine надсилає сигнал до події FMOD, що містить стеми треку, для запуску цих змін. Коли Елайн трансформується, вступає новий, ще епічніший шар. Як тільки бій закінчується або ви відступаєте від ворогів, тема плавно повертається до своєї версії для дослідження.

Насправді, кожна тема дослідження має свої власні спеціальні бойові шари, за винятком підземель або вражених зон. У цих місцях музика вже динамічна, і напруга відчутна. Це трохи схоже на замки в Super Mario World або рівні Боузера в Super Mario 64: музика вже налаштована, щоб дати вам зрозуміти, що на вас чекає виклик.

Ви є музичним серцем Midgar Studio з часів Hover. Як, на вашу думку, звучання еволюціонувало від фанкового, яскравого стилю того проекту до темного фентезі Edge of Memories?

Cédric Menendez: Я дуже відкритий у музичному плані. За своє життя я мав нагоду працювати з різними жанрами — від оркестрової та техно до джазу, металу та реггі.

Кожен новий проект — це виклик, і я намагаюся якнайкраще адаптуватися до душі гри. Нам також пощастило мати неймовірних запрошених композиторів: Hideki Naganuma для Hover, Yasunori Mitsuda для Edge of Eternity, та Mariam Abounnasr для Edge of Memories.

Для перших двох композитори приєдналися на дуже ранніх етапах розробки, тому я намагався узгодити свій стиль з їхнім. Для Edge of Memories Mariam приєдналася трохи пізніше. Завдяки нашому попередньому досвіду, я зміг надати їй чітке брифінг щодо аудіо-напрямку, що допомогло їй безшовно вписатися в музичний всесвіт гри. Вона чудово впоралася зі своїми композиціями — вони чудові та ідеально відповідають духу гри.

Зрештою, ми набираємося досвіду та вчимося на минулих помилках. Еволюція музики тут, у Midgar Studio, відбувається природно — ми завжди дивимося на те, звідки ми прийшли, тримаючи в полі зору, куди ми йдемо.

Mariam Abounnasr про близькість, інструментарій та спадщину RPG

Edge of Memories: Як музика посилює динаміку бою та чому ШІ не замінить душу гри 2

Ви створюєте чотири треки для Edge of Memories. Чи змінив перехід до механік Action RPG та динамічна, адаптивна природа партитури ваш підхід до аранжування та накладання цих конкретних композицій?

Mariam Abounnasr: Я не особливо замислювалася над накладанням шарів під час створення музики, але кожен трек розділений на кілька стеми-файлів відповідно до його інструментарію (наприклад, файл струнних, файл синтезаторів, файл трьох ритмів тощо), що робить процес накладання можливим на етапі постпродакшену.

Вас широко прославляють за роботу над Xenoblade Chronicles 2 та 3. Чи є якась конкретна філософія чи вплив із серії Xenoblade Chronicles, який ви перенесли у свою роботу для Midgar Studio?

Mariam Abounnasr: Не свідомо, однак вплив японських RPG можна знайти в артовій складовій та наративі Edge of Memories, і, можливо, це відобразилося на моєму підході до чотирьох треків.

Раніше згадувалося, що звук Xenoblade визначається його масштабом та відстанню. У меншому світі Аваріса, чи знаходите ви себе, свідомо зменшуючи грандіозність, щоб створити щось більш інтимне чи тривожне?

Mariam Abounnasr: Я зазвичай не порівнюю різні проекти, в цьому випадку Edge of Memories та серію Xenoblade Chronicles, оскільки сеттінги абсолютно різні. Говорячи про Edge of Memories, враховуючи, наскільки сповнений тривоги її світ, внесення тривожної якості в музику здавалося природним, а використання меншої кількості інструментів у деяких треках природно надавало їм відчуття близькості. Я ніколи не мала на меті зменшити грандіозність, але повного оркестру не було потрібно для вираження епічної природи Edge of Memories.

Оскільки ви працюєте разом з Cédric Menendez, як ви забезпечили, щоб ваші чотири треки відчувалися як безшовна частина загального OST, зберігаючи при цьому свою унікальну композиторську ідентичність?

Mariam Abounnasr: Я попередньо прослухала деякі композиції Cédric, щоб переконатися, що рухаюся в тому ж напрямку, що й він. Окрім цього, я особливо не намагалася адаптуватися до його композиторського стилю, але вірю, що чотири треки добре поєднуються з рештою музики.

Не пов’язано з цим проектом, ви також працювали над новими аранжуваннями для легендарних треків Xenogears та Xenosaga. Яким був досвід перегляду музики з класики, яка є такою улюбленою навіть через десятиліття після її виходу?

Mariam Abounnasr: Це завжди честь бути частиною таких проектів, але водночас і лякає. Я зазвичай намагаюся бути обережною з тим, які аранжування роблю. Збалансувати те, що хочуть почути фанати, і те, що я б хотіла зробити з музикою, — це завжди виклик; іноді виходить добре, іноді ні — але я завжди працюю над цими проектами з глибоким почуттям поваги.

Emi Evans про вокальні виконання та особисті колаборації

Edge of Memories: Як музика посилює динаміку бою та чому ШІ не замінить душу гри 3

Ваш голос часто описують як міст між фізичним та духовним. Оскільки Елайн — Духовний Шепіт, чи представляє ваше співання її специфічну силу спілкуватися та зцілювати Заражених?

Emi Evans: Я дуже вдячна за такий опис мого голосу! Однак, під час запису для Edge of Memories, я не думала конкретно про те, що Елайн є Духовним Шепітом, і не намагалася передати її силу. Я просто відчувала музику, любила її і вкладала власну емоційну інтерпретацію у вокал.

Ви надаєте вокал як англійською, так і японською для цього саундтреку. Чи можете ви сказати, на скількох треках ми почуємо ваш голос?

Emi Evans: Загалом я співаю на 8 треках! 2 з них японською, 1 — з а-а-а, а решта — англійською. Мені дуже подобаються деякі з цих треків, і я з нетерпінням чекаю, коли світ їх почує!

Чи брали ви участь у написанні текстів, чи працювали з текстами, написаними кимось іншим?

Emi Evans: У цьому проекті я попросила мою близьку подругу-співачку SAK написати тексти японською, а для англійських текстів я вирішила попросити допомогти мого поетичного Тата, оскільки відчувала, що цей проект йому резонуватиме. Ця співпраця з моєю близькою подругою та Татом зробила ці пісні ще більш особистими та дорогими для мене.

Наскільки складно зберігати той самий емоційний резонанс при роботі з кількома мовами (або вигаданими), особливо для подорожі одного персонажа?

Emi Evans: Я взагалі не бачила в цьому складнощів, або, скоріше, я про це не думала! Важливо було просто відчути та полюбити кожен трек, який я співала — і якщо мені це вдавалося, то все інше, включно з емоційним резонансом, відбувалося природно.

Багато фанатів, включно зі мною, вважають, що перший NieR та його продовження не були б такими незабутніми без вашого ефірного виконання, яке здатне передати моторошну напругу в треках на кшталт Snow in Summer, меланхолію в Shadowlord, а також піднесену радість у Hills of Radiant Winds. Як ви почуваєтеся, знаючи, що ваш голос став синонімом емоційної ваги в жанрі RPG, і майже еталоном передачі справжніх емоцій за допомогою вокалу?

Emi Evans: Я так смиренна і щаслива думати, що мій голос почули стільки людей, надихнув та вплинув на інших. Я не думаю, що зробила щось інше, окрім як співала так, як правдиво для себе, але якщо це позитивно вплинуло на життя інших людей, тоді все було не дарма, і я ще більше сповнена рішучості продовжувати співати від щирого серця!

Грандіозний фінал та дебати про генеративний ШІ

Музична подорож Edge of Memories завершується темою від легендарного Yasunori Mitsuda. Чи послужила тема від Mitsuda-саном основою для гармонійної мови всього проекту, чи він написав свій твір на основі світу, який вже створив Cédric? Чи ви всі координували зусилля, щоб решта саундтреку нарощувала напругу та емоції до цієї фінальної композиції?

Cédric Menendez: Ця пісня насправді є темою для фінальних титрів гри. Я думаю, це один із найважливіших треків, тому що, коли ви закінчуєте глибоку наративну гру, як Edge, ви не хочете залишати цей всесвіт. Вам потрібно дати гравцеві найпрекраснішу мелодію. І, чесно кажучи, що може бути красивішим чи захопливішим, ніж колаборація між Yasunori Mitsuda, Emi Evans та SAK для написання текстів? Нічого! Mitsuda-сан створив справді чудову пісню; вона ідеально відповідає загальному музичному напрямку гри, повністю демонструючи його величезний талант та досвід. Він справжній майстер!

Сьогодні багато розмов про ШІ зосереджується на візуальних художниках, але музиканти та вокалісти стикаються з такими ж екзистенційними ризиками через поширення ШІ-музики та цілих фейкових ШІ-гуртів, яких, по суті, не існує. Як ви, творці, які вкладають величезну душу у свою роботу, ставитеся до цього? Чи вважаєте ви, що ШІ можна використовувати як творчий інструмент у музиці, не позбавляючи його емоційного зв’язку, який все ще робить його цінним заняттям?

Cédric Menendez: Я вважаю, що розглядати ШІ як інструмент — це позитивно, але не як інструмент для генерації мистецтва. Хоча він може бути корисним для чернеток, музична якість все ще далеко, далеко позаду реальних композиторів. А коли йдеться про вокалістів, то, на мою думку, ще гірше.

Я думаю, люди незабаром перейдуть цей «хайп ШІ». ШІ — це просто засіб для певних осіб максимізувати прибутки, усуваючи людей з творчого процесу, але це не має сенсу. Мистецтво не може існувати без людяності.

Дякуємо за ваш час!

Про автора: Francesco De Meo висвітлює відеоігри та технології з 2012 року, розпочавши кар’єру на невеликих ресурсах, таких як Gamersyndrome та GeekSnack. Після приєднання до ігрового відділу Wccftech у 2015 році, він швидко розширив свою діяльність у сфері відеоігор, проводячи глибокі репортажі, інтерв’ю з культовими фігурами індустрії, такими як засновник Grasshopper Manufacture та творець No More Heroes Goichi “Suda51” Suda, творець серії Resident Evil Shinji Mikami, президент Team NINJA та директор серії Nioh Fumihiko Yasuda, і творець Silent Hill Keiichiro Toyama, а також роблячи огляди та репортажі з головних галузевих заходів, таких як Gamescom та E3.Коли він не пише чи не робить огляди, Francesco любить грати в улюблені жанри, проводити час зі своїми шістьма котами, читати, писати музику, грати на гітарі та барабанах у своїй прогресив-рок групі.

Слідкуйте за Wccftech на Google, щоб отримувати більше новин у своїх стрічках.

Подальше читання

Edge of Memories: Огляд з Gamescom — Не Visions of Mana, але в хорошому сенсі

Francesco De Meo

Edge of Eternity: Огляд — Красивий, але недосконалий клинок

Nathan Birch

Nacon виставляє Midgar Studio на продаж через день після того, як висвітила їхню RPG Edge of Memories на Nacon Connect 2026

David Carcasole

NACON Connect повертається наступного тижня, обіцяючи нові погляди на The Mound: Omen of Cthulhu, Edge of Memories та багато іншого