Асоціація підприємств у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій, цифрових інновацій та інжинірингу, а також Консорціум друкованих плат (АНО КПП) звернулися до Мінпромторгу з проханням переглянути вимоги до локалізації матеріалів, що використовуються при виготовленні друкованих плат. Висунуті відомством пропозиції виробники назвали нездійсненними та пригрозили зростанням цін.
Джерело зображення: Yogesh Phuyal / unsplash.com
Перегляд вимог до локалізації виробництва друкованих плат
У березні 2026 року Мінпромторг опублікував на порталі нормативних актів проєкт поправок до постанови уряду № 719 для громадського обговорення. Цей документ визначає критерії віднесення продукції до виробленої на території Росії. Проєкт пропонує ввести вимоги до локалізації фольгованих композиційних електротехнічних листів, які використовуються у виробництві друкованих плат. Операції з виготовлення цих листів будуть оцінюватися до 30 балів “вітчизняності”, ще 35 балів можна буде отримати за використання російської сировини та комплектуючих. До 31 грудня 2027 року для визнання продукції російською виробнику необхідно буде набрати щонайменше 30 балів. До 31 грудня 2028 року мінімальний показник зросте до 45 балів, а з 1 січня 2029 року – до 65 балів.
Неузгодженість вимог та потенційний вплив на ринок
Представники асоціацій вважають останній термін нездійсненним, оскільки запровадження таких вимог загрожує зростанням витрат та подорожчанням продукції. Натомість, вони пропонують, наприклад, враховувати локалізацію за здійснення 90-95% виробничих процесів на території Росії. В країні майже не виробляються просочувальні смоли, необхідні для виробництва фольгованих листів, як і інші матеріали, що використовуються у виробництві високотехнологічної продукції. Мінпромторг також не передбачив диференціацію балів залежно від складності друкованих плат. У самому відомстві в березні 2026 року заявили, що попит на матеріали повністю покривається вітчизняним виробництвом. Однак, на практиці співвідношення ціни та якості російського фольгованого склотекстоліту поступається зарубіжним аналогам, обсяги його виробництва недостатні, і, перш за все, продукція спрямовується до оборонного, а не споживчого сектора, зазначили опитані експерти.
Виробники та їхня частка ринку
Мінпромторг перелічив шість вітчизняних виробників хімічної продукції, що використовується у виробництві друкованих плат: АТ “Електромаш”, ТОВ “Бобровський ізоляційний завод”, АТ “Ламплекс-композит”, ТОВ “Технотех”, АТ “Електроресурс” та АНО НТЦ “Еліфом”. Окрім них, цю продукцію випускають також компанії “Електрокон”, “СЕЛМА” та “Пластмасс”, додають експерти, хоча ці підприємства поки що мають скромну частку ринку. Більшість виробників друкованих плат наразі набирають близько 20 балів завдяки операціям з розкрою, просочення, пресування та пакування продукції. Для збільшення цього показника необхідна вітчизняна сировина, але російська хімічна промисловість поки що відстає, і її заміщують поставки з Китаю, Тайваню, США та Європи. Для досягнення 65 балів до 2029 року знадобиться державна підтримка, кажуть експерти. В іншому випадку зростуть витрати, а ціни на готову продукцію піднімуться на 15-30%.
Головний підсумок від ІТ-Блогу: Виробники друкованих плат вважають нові вимоги Мінпромторгу до локалізації нереалістичними через брак вітчизняної сировини та технологій. Це може призвести до значного зростання цін на продукцію та негативно вплинути на конкурентоспроможність української екосистеми електроніки.
Подробиці можна знайти на сайті: 3dnews.ru